Словник ідіом

                       Словник фразеологізмів Російські та відповідні укр. фразелогізми

Дві сотні пар фразеологізмів у стилі "рос=укр"

19:43

1. Бабьи сказки - сон рябої (білої, сивої) кобили. 2. Без задних ног - не чуючи ніг. 3. Без сучка и задоринки - комар носа не підточить. 4. Без царя в голове - без клепки в голові. 5. Белыми нитками шито - пальці знати. 6. Бередить, разбередить душу - роз'ятрювати, роз'ятрити душу. 7. Бить баклуши - бити байдики. 8. Больное место - вразливе місце. 9. Бранить на все корки - лаяти на всі заставки. 10. Бросать тень - вводити у неславу. 11. Бросаться в глаза - впадати у вічі. 12. Будьте добры (любезны) - будьте ласкаві, коли ваша ласка. 13. Было, да сплыло - було, та загуло. 14. Быть на хорошем счету - мати добру славу. 15. В два счета - не змигнувши оком. 16. В подметки не годится - і в слід не ступить, і нігтя не вартий. 17. В чужом пиру похмелье - хто кислиці поїв, а кого оскома напала. 18. Валять дурака - клеїти дурня. 19. Вертится в голове - снується в голові. 20. Видавший виды - бував у бувальцях. 21. Воображать о себе - високо нестися. 22. Воплощенное благородство - втілення шляхетності. 23. Вот в чем загвоздка - от де притичина. 24. Вот где собака зарыта - от у чім сила. 25. Вправлять мозги - вставляти клепку. 26. Врезаться в память - датися в тямки. 27. Встать поперек горла - стати кісткою в горлі. 28. Выдрать за уши - нам'яти (накрутити) вуха. 29. Выеденного яйца не стоит, не стоит сломанного гроша - не вартий дірки від бублика, ламаного шеляга не вартий. 30. Выкинуть (отколоть, отмочить) коленце - устругнути (утяти) штуку. 31. Глаза на лоб лезут - очі рогом лізуть. 32. Гнать в шею (взашей) - гнати в потилицю (втришия, у три вирви). 33. Говорить в глаза - казати у вічі. 34. Гол как сокол - голий як бубон (як руда миша, як долоня). 35. Голова еловая - капустяна голова, голова наче клоччям набита. 36. Голодный как волк - їсти хочеться, аж шкура болить. 37. Горд как павлин - пишається як пава. 38. Городить чепуху (чушь), нести околесицу - верзти дурниці (нісенітниці). 39. Губа не дура - ласий на чужі ковбаси, губа не з лопуцька. 40. Гулять по рукам - ходити по руках. 41. Давать голову (руку) на отсечение - дати голову (руку) на відріз. 42. Давать нагоняй - давати прочуханки. 43. Дать деру (стрекача) - дати драла (дропака, чосу), накивати п'ятами. 44. Два сапога пара - який їхав, таку й здибав. 45. Двигаться ноздря в ноздрю - рухатися стремено в стремено. 46. Дело мастера боится - діло майстра хвалить (величає). 47. Дело плохо - кепська справа. 48. Денег куры не клюют - грошей хоч греблю гати. 49. Держать в ежовых рукавицах - тримати в шорах (в лещатах). 50. Держать язык за зубами - тримати язика на припоні. 51. Дешевле пареной репы - дешевше від дірки з бублика. 52. Для видимости, для отвода глаз - для годиться, про людське око. 53. До корней волос - по самі вуха. 54. Доводить до белого каления - допекти до живого. 55. Доводить до ума - доводити до пуття. 56. Дойти до ручки - дійти до краю. 57. Дохнуть некогда - ніколи вгору глянути. 58. Еле-еле душа в теле - тільки живий та теплий. 59. За милую душу - з дорогою душею. 60. За ушко да на солнышко - за вухо та туди, де сухо, за хвіст та на сонце. 61. Завить горе веревочкой - ударити лихом об землю. 62. Загнать в угол - загнати в глухий кут. 63. Заговаривать зубы - забивати баки. 64. Задать баню (всклочку) - нагріти чуба, утерти маку, дати перцю, усипати бобу. 65. Затаить дыхание - затамувати подих. 66. Знать (узнать) по чем фунт лиха - дізнатися, по чому ківш лиха, побачити смаленого вовка. 67. И хочется и колется - і кортить і страшно, і сюди гаряче і туди боляче. 68. Игра не стоит свеч - не варта справа заходу. 69. Из-за выеденного яйца - за масляні вишкварки. 70. Искрошить в лапшу (на куски) - посікти на січку (на капусту). 71. Исчадие ада - виплодок пекла. 72. К чертям на рога - до чорта в зуби, до чортів на виступці. 73. Как белка в колесе - як муха в окропі. 74. Как воды в рот набрал - ні пари з вуст, анічичирк. 75. Как на духу - як на сповіді. 76. Как на подбор - один в один. 77. Как нельзя кстати - дуже до речі. 78. Короче воробьиного носа - куціший від заячого хвоста. 79. Куда глаза глядят - світ за очі. 80. Куда Макар телят не гонял - де козам роги правлять, де чорти навкулачки б'ються. 81. Легок на помине - про вовка промовка, а вовк і в хату. 82. Лиха беда начало - добрий початок - половина діла. 83. Ловить (считать) ворон - ловити ґави, витрішки продавати. 84. Лопнуло терпение - увірвався терпець (терплячка). 85. Мягко стелет, да жестко спать - дивиться лисицею, а думає вовком; добре говорить, а зле творить. 86. На авось - на галай-балай. 87. На одно лицо - на один кшалт. 88. На полном серьезе - цілком серйозно. 89. На произвол судьбы - напризволяще. 90. На свой лад (манер) - на свій кшалт (штиб). 91. Навострить уши - нашорошити вуха. 92. Найти общий язык - знайти спільну мову. 93. Не было печали - не було клопоту, не мала баба клопоту. 94. Не в добрый час - у лиху годину. 95. Не в обиду будь сказано - даруйте на слові. 96. Не в своем (не в здравом) уме - несповна розуму. 97. Не велика птица - не велика цяця, не велике цабе. 98. Не возьму в толк - не збагну, не второпаю. 99. Не давать жизни - не давати просвітку. 100. Не из робкого десятка - не з полохливих, не страшкові діти. 101. Не по карману - купила немає. 102. Не по нутру, не по нраву - не до шмиги, не до смаку. 103. Не по плечу - не під силу, не до снаги. 104. Не поминать лихом - не згадувати лихим словом. 105. Не твоего (не вашего) ума дело - не з твоїм (не з вашим) розумом братися. 106. Не хватило терпения - терпець увірвався. 107. Негде яблоку упасть - ніде курці клюнути, ніде голки встромити, ніде пальця просунути, ніде яблуку впасти. 108. Несолоно хлебавши - спіймавши облизня. 109. Нести ахинею (дичь, ерунду, галиматью, чепуху, чушь) - верзти (плести) нісенітниці, молоти (верзти) дурниці. 110. Нет и в помине - і сліду немає. 111. Нечего греха таить - ніде правди діти. 112. Нечего и думать - шкода й гадки. 113. Ни два ни полтора - ні те ні се, ні риба ні м'ясо. 114. Ни зги не видно - темно, хоч в око стрель. 115. Ни к селу ни к городу, ни село ни пало - з доброго дива, ні сіло ні впало, ні в тин ні в ворота. 116. Ни себе ни людям - і сам не гам і другому не дам. 117. Ни шьет ни порет - не кує й не меле. 118. О вкусах не спорят - у кожного свій самк. 119. Ободрать как липку - облупити як білку (барана). 120. Обратить в шутку - повернути на жарт. 121. Обращаться в бегство - пуститися навтікача. 122. Одетый с иголочки - одягнений як лялечка. 123. Окольным путем - кружним шляхом, манівцями. 124. Опять двадцать пять - знову за рибу гроші. 125. Остаться в дураках - пошитися в дурні. 126. Остаться на бобах (у разбитого корыта, при пиковом интересе) - спіймати облизня, ухопити шилом патоки. 127. От ворот поворот - завертай голоблі, дати відкоша, дати (піднести) гарбуза. 128. Отвести душу - розважити душу. 129. Отняло речь, отнялся язык - відібрало мову, заціпило, язик усох. 130. Отошло от сердца - відлягло від серця. 131. Очертя (сломя) голову - на відчай душі. 132. Палец о палец не ударить - і пальцем не кивнути, за холодну воду не братися. 133. Песенка спета - своє вже відспівав. 134. Плевать в потолок - бити байдики, горобцям дулі давати. 135. Плестись (тянуться) в хвосте - пасти задніх. 136. Пойти с сумой - піти з торбами. 137. Поминай как звали - шукай вітра в полі. 138. Попасть в переделку - ускочити в халепу. 139. Попасть впросак - ускочити в клопіт, скочити на слизьке. 140. Попасть из кулька в рогожку - потрапити з дощу та під ринву. 141. После дождичка в четверг - коли рак свисне. 142. Праздновать труса - підгинати хвіст, удаватися в переполох. 143. Прибавить словцо - докинути слівце. 144. Придержать язычок - припнути язика. 145. Прийтись не ко двору - бути не під масть. 146. Прийтись по вкусу (по сердцу, по нраву, по душе) - припасти до смаку (до вподоби, до серця, до душі). 147. Приковывать взгляд - убирати в себе очі. 148. Прожужжать все уши - протуркати всі вуха. 149. Промокнуть до нитки - промокнути до рубця. 150. Пропасть ни за копейку (ни за грош, ни за понюшку табаку) - пропасти ні за цапову душу. 151. Проще пареной репы - простіше простого. 152. Птица высокого полета - велике цабе, велика цяця. 153. Пудрить мозги - забивати баки. 154. Пускать пыль в глаза - напускати туману, замилювати очі. 155. Пуститься во все тяжкие - пуститися берега. 156. Пьяный в стельку - п'яний як чіп. 157. Разбиться в лепешку - з шкури вилізти. 158. Разводить тары-бары - теревені правити, точити ляси, правити баляндраси. 159. Разделать под орех - дати чосу. 160. Разодетый в пух и прах - виряджений (вичепурений) як на весілля, виряджена як пава. 161. Разыграть шута - удавати блазня. 162. Редко, да метко - хоч раз, да гаразд. 163. С булавочную иголку - як макове зернятко. 164. С бухты-барахты - ні сіло ні впало, знічев'я. 165. С грехом пополам - лиха прикупивши. 166. С гулькин нос - як кіт наплакав, з комарів носок, з комареву ніжку, як у зайця хвоста. 167. С умной головы - з дурного розуму. 168. Сами с усами - самі не в тім'я биті. 169. Сбивать с толку - збивати з пантелику. 170. Сбоку припека - приший кобилі хвіст. 171. Свернуть (сломать) шею - скрутити в'язи. 172. Свинец на душе (на сердце) - тягар (камінь) на душі (на серці). 173. Сгореть со стыда - позичати у Рябка очі. 174. Седой как лунь - сивий як голуб. 175. Семи пядей во лбу - премудра голова. 176. Семь потов сошло - нагріти чуба. 177. Свести на нет - звести нанівець. 178. Сесть в лужу (в калошу) - сісти маком (камінчиком). 179. Слухом земля полнится - вісті не лежать на місці. 180. Смотреть букой - дивитися вовком. 181. Со скрипом - на превелику силу. 182. Сослужить службу - стати в пригоді. 183. Строить глазки - пускати бісики, грати (прясти, стригти, стріляти) очима. 184. Строить козни - кувати лихо. 185. Сыр-бор загорелся - зчинилася буча, закрутилася веремія. 186. Тишь да гладь - мир та спокій, тихо та любо. 187. Тришкин кафтан - охрімова свита. 188. Тряхнуть мошной - труснути калиткою (капшуком), розв'язати калитку, сипнути грішми. 189. Удариться в крайность - упасти в крайнощі. 190. Устроить базар - зчинити ґвалт (гармидер). 191. Устроить головомойку - дати нагінки (прочуханки). 192. Учить уму-разуму - наставляти на добрий розум. 193. Хитер (умен) как бес - з біса хитрий (розумний). 194. Хоть пруд пруди - хоч греблю гати. 195. Что ни на есть - хоч би там що, що б там не було. 196. Чтоб тебе (ему) пусто было - хай тобі (йому) всячина.