МІНІ-КОНСПЕКТИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО

О. М. Авраменко,

доцент Київського університету імені Бориса Грінченка

МІНІ-КОНСПЕКТИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗНО

Шановні колеги, досвід підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання показав, що субтест з української літератури більшою мірою орієнтований на знання текстів художньої літератури, ніж на вміння аналізувати певні літературні явища, застосовувати знання з теорії літератури та ін.
З огляду на це ми підготували посібник[1], який містить ключові слова щодо кожнго твору, що ввійшов до програми з української літератури, цитатний матеріал і літературні диктанти.
Уривки з цього навчального видання ми пропонуємо вашій увазі в цьому й кількох наступних номерах журналу.

Пропонований матеріал слід опрацьовувати після прочитання учнями художнього тексту.

Основну (і найважливішу!) частину посібника становить цитатний матеріал і літературні диктанти. Саме опрацьовуючи матеріал цитатників, ви зосередите увагу на зовнішніх і внутрішніх характеристиках літературних героїв, на яскравих репліках та художніх особливостях творів. Слід звертати увагу й на вислови митців і літературознавців про письменників, бо, як показує досвід попередніх років, у тесті ЗНО трапляються завдання на впізнавання митця за цитатним матеріалом про нього. Рекомендуємо під час опрацювання уривків з творів радити учням виділяти маркером ключові слова, які характеризують саме того чи того героя (письменника) з-поміж інших. Завдяки цьому за кілька тижнів до проходження ЗНО учні зможуть, не перечитуючи всього посібника, повторити найсуттєвіші моменти.

Літературні диктанти покликані, з одного боку, перевірити, наскільки уважно учні прочитали текст художнього твору, а з іншого боку, розставити акценти на найсуттєвіших моментах у характеристиці літературних героїв.

Матеріал посібника можна використовувати і під час підготовки учнів до поточних контрольних робіт у 9-му, 10-му й 11-му класах. Ця навчальна книжка схвалена Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах і пройшла рецензування в Українському центрі оцінювання якості освіти.

ТАРАС ШЕВЧЕНКО

(1814-1861)

Рання творчість (1938-1943)

Послання «До Основ’яненка» (1839)

Ключові слова:

·         лірика;

·         послання;

·         громадянська лірика;

·         поштовх до написання – нарис Г. Квітки-Основ’яненека «Головатий»;

·         романтизм;

·         захоплення героїчним минулим України;

·         роль уроків історії для вирішення проблем сучасності;

·         віра в безсмертя рідного народу.

Понятійний апарат

Послання – віршований твір, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб.

Романтизм – літературний напрям, характерними особливостями якого є зображення незвичайного, яскравих і сильних особистостей, звернення до історичної тематики, екзотичні пейзажі (часто нічні), неприйняття буденності. Виник наприкінці ХVІІІ ст.

Поема «Катерина» (1839)

Ключові слова:

·         ліро-епос;

·         соціально-побутова поема;

·         присвята В. Жуковському;

·         трагічна доля жінки-покритки й дитини-безбатченка в кріпосному суспільстві;

·         жорстока народна мораль щодо покритки.

Поема «Гайдамаки» (1841)

Ключові слова:

·         ліро-епос;

·         історико-героїчна поема (перший український історичний роман у віршах);

·         2 вступи, 10 розділів, епілог;

·         1768 р. – Коліївщина;

·         боротьба українського народу проти польсько панування в Україні;

·         необхідність перегорнути трагічну сторінку історії, по-сучасному оцінити минуле;

·         заклик до єднання слов’янських народів;

·         осмислення можливостей вирішення конфліктів між народами-сусідами;

Поема «Кавказ» (1845)

Ключові слова:

·         ліро-епос;

·         сатирична поема;

·         присвята другові Якову де Бальмену;

·         символіка орла й античного образу Прометея;

·         монолог колонізатора, звернений до горця;

·         загарбницька політика російського самодержавства;

·         заклик до об’єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога;

·         співчуття поневоленим, схвалення мужньої боротьби горців, утвердження безсмертя народу.

Період «трьох літ» (1843-1847)

Поема «Сон (У всякого своя доля…)» (1844)

Ключові слова:

·         ліро-епос;

·         сатирична поема (політична сатира);

·         за способом відображення дійсності – комедія (підзаголовок Т. Шевченка);

·         форма сну;

·         вступ і три частини: зображення України, Сибіру й Петербурга;

·         сцена «генерального мордобитія» (І. Франко);

·         «сміливий маніфест слова проти темного царства» (І. Франко);

·         широкий арсенал засобів сатири (іронія, сарказм, гротеск, карикатура);

·         зображення справжньої суті російського імперського режиму;

·         засудження самодержавства й кріпосництва в Російській імперії;

·         висміювання вірнопідданства й аморальності земляків-перевертнів.

Понятійний апарат

Іронія – прихована насмішка:

Од молдаванина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

Сарказм – їдка, викривальна, особливо дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті й гнівного презирства. Сарказм, на відміну від іронії, виражається прямо й не має подвійного, прихованого значення. Саркастично звучать такі рядки поеми:

А братія мовчить собі,

Витріщивши очі!

Як ягнята; нехай, каже,

Може, так і треба.

Гротеск – сатиричний художній прийом у літературі, заснований на явному спотворенні, на перебільшенні чи применшенні зображуваного, на поєднанні різних контрастів: фантастичного з реальним, трагічного з комічним. Гротеск – вищий ступінь комічного. Сцена «генерального мордобитія» – приклад гротеску.  

Карикатура − сатиричний малюнок загостреного критично-викривального характеру; переносно-смішне наслідування, перекручування оригіналу. Отже, карикатура пов’язана із зоровими образами:

Мов опеньок засушений,

Тонка, довгонога,

Та ще, на лихо, сердешне

Хита головою.

Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» (1845)

Ключові слова:

·         лірика;

·         послання;

·         патріотична лірика (громадянська);

·         критика української еліти, байдужої до своєї історії, мови, батьківщини;

·         заклик до соціального примирення заради відродження нації.

Вірш «Заповіт» (1845)

Ключові слова:

·         лірика;

·         ліричний вірш;

·         громадянська лірика;

·         хорей;

·         заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства.

Період заслання (1847-1857)

Вірш «Мені однаково…» (1847)

Ключові слова:

·         лірика;

·         ліричний вірш (медитація);

·         громадянська (медитативна) лірика, невольницька;

·         ямб;

·         цикл «У казематі»;

·         патріотичні почуття відповідальності за батьківщину.

Понятійний апарат

Медитація – жанр поезії, у якому автор висловлює свої роздуми над проблемами життя і смерті, сенсу людського буття тощо.

Цитатник

Із послання «До Основ’яненка»:

·         Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине…

От де, люде, наша слава,

Слава України! (славне історичне минуле завжди буде жити в думі й пісні)

·         Утни, батьку, щоб нехотя

На весь світ почули,

Що діялось в Україні,

За що погибала,

За що слава козацькая

На всім світі стала! (батьком тут названо Г. Квітку-Основ’яненка)

Із поеми «Катерина»:

·         Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі – чужі люде,

Роблять лихо з вами.

Із поеми «Гайдамаки»:

·         Сини мої! орли мої!

Летіть в Україну, -

Хоч і лихо зустрінеться,

Так не на чужині.

·         Гайдамаки гуляють, карають;

Де проїдуть – земля горить,

Кровю підпливає.

·         Гомоніла Україна,

Довго гомоніла,

Довго, довго кров степами

Текла-червоніла.

Із поеми «Кавказ»:

·         За горами гори, хмарою повиті,

Засіяні горем, кровію политі.

Споконвіку Прометея

Там орел карає,

Що день божий добрі ребра

Й серце розбиває.

·         Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!

·         У нас же й світа, як на те –

Одна Сибір неісходима,

А тюрм! а люду!.. Що й лічить!

Од молдаванина до фіна

На всіх язиках все мовчить,

Бо благоденствує!

Із поеми «Сон (У всякого своя доля…)»:

·         Той муруй, той руйнує,

Той неситим оком

За край свті зазирає,

Чи нема країни,

Щоб загарбать і з собою

Взять у домовину.

·         Летим. Дивлюсь, аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

·         Заворушилася пустиня.

Мов із тісної домовини

На той останній Страшний суд

Мерці за правдою встають.

·         …Цариця-небога,

Мов опеньок засушений,

Тонка, довгонога,

Та ще, на лихо, сердешне,

Хита головою.

·         Дивлюсь, цар підходить

До найстаршого… та в пику

Його як затопить!..

Облизався неборака; та меншого в пузо –

Аж загуло!.. а той собі

Ще меншого туза

Межи плечі; той меншого,

А менший малого,

А той дрібних, а дрібнота

Уже за порогом

Як кинеться по улицях,

Та й давай місити

Недобитків православних…

·         Первому – вторая

Таке диво наставила.

Тепер же я знаю:

Це той перший, що розпинав

Нашу Україну,

А вторая доконала

Вдову сиротину.

Із послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»:

·         В своїй хаті й своя правда,

І сила, і воля.

·         Нема на світі України,

Немає другого Дніпра…

·         Одцурається брат брата

І дитини мати.

·         Якби ви вчились так, як треба,

То й мудрість би була своя.

·         Раби, подножки, грязь Москви,

Варшавське сміття – ваші пани

Ясновельможнії гетьмани.

·         Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають.

·         Учітеся, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

·         Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

Із вірша «Заповіт»:

·         І мене в сем’ї великій,

В сем’ї вольній, новій,

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.

Із вірша «Мені однаково…»:

·         Малого сліду не покину

На нашій славній Україні.

На нашій – не своїй землі.

·         Та не однаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Літературний диктант

1. Скільки років Т. Шевченко перебував у засланні? …

2. Поему «Кавказ» Т. Шевченко присвятив …

3. «В своїй хаті й своя правда, і сила, і воля» – це слова з твору …

4. Російський колонізатор звертається до горця із словами «Чом ви нам платить за сонце не повинні!» у творі …

5. Вірш «Мені однаково…» належить до циклу …

6. Поему «Катерина» Т. Шевченко присвятив …

7. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» за жанром – …

8. Т. Шевченко порівнює з «опеньком засушеним» героїню твору …

9. Із звернення ліричного героя до чорнобрових, щоб не кохалися з москалями, починається твір …

10. Два вступи, десять частин, епілог – композиційна особливість твору …

11. Хто така «вторая» у рядку «А вторая доконала вдову сиротину»? …

12. Романтичним пейзажем «Б’ють пороги, місяць сходить» починається твір …

13. Сцена «генерального мордобитія» – кульмінаційний момент твору …

14. Прихована насмішка називається …

15. Закликом «Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!» закінчується твір …

16. Тяжка доля жінки-покритки – тема твору …

17. Нарис «Головатий» став поштовхом для написання твору …

18. Із вступу й трьох частин (Україна, Сибір, Петербург) складається твір …

19. Т. Шевченко змалював Коліївщину у творі …

20. Образ нескореного прометея Т. Шевченко використав у творі …

21. Кохану Яреми з поеми «Гайдамаки» звати …

22. Визвольний рух у поемі «Гайдамаки» очолили Максим Залізняк та …

23. Захворівши на пневмонію й передчуваючи свою смерть, Т. Шевченко написав твір…

24. Т. Шевченко критикує українську еліту за байдужість до історії України, мови, націрнальних проблем у творі …

Відповіді: 1) 10 р.; 2) Якову де Бальмену; 3) «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»; 4) «Кавказ»; 5) «В казематі»; 6) В. Жуковському; 7) послання; 8) «Сон (У всякого своя доля…)»; 9) «Катерина»; 10) «Гайдамаки»; 11) Катерина ІІ; 12) «До Основ’яненка»; 13) «Сон (У всякого своя доля…)»; 14) іронія; 15) «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»; 16) «Катерина»; 17) «До Основ’яненка»; 18) «Сон (У всякого своя доля…)»; 19) «Гайдамаки»; 20) «Кавказ»; 21) Оксана; 22) Іван Гонта; 23) «Заповіт»; 24) «І мертвим, і живим, і ненарожденним…»

ГРИГІР ТЮТЮННИК

(1931-1980)

Письменник. Належить до покоління шістдесятників.

Новела «Три зозулі з поклоном»

Ключові слова:

·         епос;

·         новела;

·         автобіографічна основа;

·         присвята – «Любові всевишній присвячується»;

·         три зозулі – любовний трикутник, три долі;

·         складність людських стосунків в історії про нещасливе кохання;

·         возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.

Цитатник

Про Г. Тютюнника і його твори:

·         Його новели і повісті суворі, витримані у вищих вимогах правди життєвої, автор не заграє зі світом, з героями й з істиною, письмо його точне, вивірене, ощадливе, часто новели нагадують мовби гравюри на сталі.

Павло Загребельний

·         Живописець правди – так можна б визначити і творчі принципи письменника, і весь лад його душі, а відтак і його стиль, позначений справді яскравою індивідуальністю.

Олесь Гончар

Із новели «Три зозулі з поклоном»:

·         Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса – колись її волосся сяяло проти сонця золотом, тепер не сяє. Видно, думаю собі, волосся умирає раніше, ніж людина (опис Марфи Яркової).

·         Марфа – тоді її в селі за маленький зріст звали «маленькою Марфою» – знала, що лист від тата приходить раз на місяць. Вона чула його, мабуть, ще здалеку, той лист, мабуть, ще з півдороги. І ждала (Марфині передчування).

·         У горі, сину, ні на кого серця немає. Саме горе (Софія синові про Марфу).

·         …він якось і не старів, однаковий зоставався і в двадцять, і в тридцять годочків… сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть чорнющі. Гляне було – просто гляне і все, а в грудях так і потерпне. А в останнє, як бачила його… то вже не пекли, а тільки голубили – такі сумні. Дивиться ними – як з туману (опис Михайла).

·         А Карпа хоч викинь. Сидить, у стелю дивиться. Або у вуса дме, то в один, то в другий – розпушує. То я йому галушок миску гарячих (він їсти страх любив), ложку в руки і їж, Карпе! І тьопає, як за себе кидає… Товстопикий був, товстоногий. І рудий – матінко ти моя… Як стара солома (опис Карпа Яркового).

·         …я чую щодня, що десь тут коло мене ходить Марфина душа нещасна. Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зіньківських бандуристочка сліпенький, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір неісходиму, а чи впадуть від морозу.

      («Сибір неісходиму» було нерішучою рукою закреслено густим чорним чорнилом, а вгорі тою ж рукою написано знову: «Сибір неісходиму»).

      Сходи, моя єдина в світі Соню! Може, вона покличе свою душу назад і тоді до мене хоч на хвильку прийде забуття (з останнього листа Михайла).

Літературний диктант

1. До якого покоління письменників належить Гр. Тютюнник? …

2. Чому присвячена новела «Три зозулі з поклоном»? …

3. Від якої особи ведеться розповідь у новелі? …

4. В описі якого героя (героїні) використано порівняння «як сама худорба»? …

5. Якого кольору було Марфине волосся? …

6. Яку чатину листа цілувала Марфа? …

7. Кому належить репліка «Чорнила слізьми не розмаж»? …

8. У якому місті Софія востаннє бачила Михайла? …

9. Яким голосом виконував пісні Михайло? …

10. Хто в новелі «катувався над галушками»? …

11. Кого описано словами «Товстопикий був, товстоногий. І рудий – матінко ти моя… Як стара солома»? …

12. Яке дерево найчастіше згадується в новелі? …

13. Від кого на ярмарку Соня й Михайло почули пісню про три зозулі? …

14. Що символізують три зозулі? …

15. У який спосіб студент-оповідач заробив гроші на дешевий костюм? …

16. Які два слова було закреслено в останньому листі Михайла? …

17. Яку винагороду давала Марфа дядькові Левку за можливість пригорнути до грудей Михайлового листа? …

18. Завершіть речення «Тоді не було б тебе… – шумить «татова …»

Відповіді: 1) шістдесятники; 2) «Любові всевишній присвячується»; 3) перша; 4) дядько Левкко; 5) золоте; 6) зворотня адреса; 7) дядько Левко; 8) Ромни; 9) баритон; 10) Карпо Ярковий; 11) Карпо Ярковий; 12) сосна; 13) сліпенький бандуристочка; 14) любовний трикутник (три долі); 15) розвантажив три вагони цегли; 16) Сибір неісходима; 17) карбованець; 18) сосна.

Основну частину літературного диктанту за новелою Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» можна використати як вимірювальний матеріал для проведення контрольного читання мовчки (або аудіювання), адже, згідно з листом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 жовтня 2011 р. за № 1/9-771 «Методичні рекомендації щодо ущільнення вивчення навчального матеріалу з української мови та літератури в 11 класах у 2011-2012 н. р.», цього року через зменшення кількості навчальних годин учитель може об’єднувати вивчення окремих тем. Наприклад, на уроці української літератури можна запропонувати учням прослухати (прочитати) новелу Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном», після чого вони мають написати літературний диктант (відповіді слід давати одним, рідше кількома словами) чи виконати тестові завдання. Для оцінювання аудіювання (або  читання мовчки) радимо використати завдання №№ 2, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 16, 17, 18. Результати аудіювання (або читання мовчки) можна зарахувати як за роботу на уроці української літератури, так і за вид мовленнєвої діяльності на уроці української мови (тобто цей бал можна продублювати: на журнальній сторінці з мови слід біля найближчої дати після проведення уроку літератури, на якому писали літературний диктант, виставити в колонку оцінки за аудіювання чи читання мовчки).

---

[1] О. М. Авраменко. Українська література: Міні-конспекти для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. – К.: Грамота, 2012. – 168 с.