Відкривати чи відчиняти?

Часто ці слова вважають за синоніми і кажуть: “Відкрий двері” — замість відчини. Або навпаки: “У нашому мікрорайоні відчинили новий магазин” — замість правильного відкрили. Українською мовою відчиняти можна, крім дверей, вікна, кватирку, хату, ворота, браму, цебто те, що потребує певного фізичного зусилля рук людини. “Хто стукає, тому й відчиняють” (присл.). Коли йдеться про початок функціонування якогось закладу чи установи, усунення того, що закриває когось чи щось, або про виявлення раніше не поміченого, то слід вживати відкривати, відкрити. “В океані рідного народу відкривай духовні острови” (Василь Симоненко). Це дієслово входить також до складу фразеологізмів. Відкрити душу (серце). Відкрити карти. Відкрити Америку і т. п.

Відповідно до цього користуємося і лексемами зачиняти, закривати. Зачини вікно. Клуб закрито на ремонт. Переносно: за закритими дверима.

Якщо мовиться про книжку або зошит, то потрібно казати: розгорнути, а не розкрити (відкрити), згорнути, а не закрити. “Я розгорнула книжку і прочитала епіграф” (Леся Українка); “Книжку згорнув, сховав у свою шаховку” (Борис Грінченко).

У сучасній мовно-літературній практиці невиправдано поширюються слова вірно, вірний у невластивому їм значенні. Чуємо і читаємо: вірно пояснив, вірно зауважив, вірний засіб, вірна відповідь і под. А тим часом, коли йдеться про певну оцінку чого-небудь, українською мовою природно сказати: правильно пояснив, слушно зауважив, надійний засіб, правильна відповідь. Не варто забувати й інші синоніми: правдивий, певний, справедливий — правдиво, певно, справедливо тощо.

Вірний — це насамперед відданий, який не зраджує; стійкий, що не боїться випробувань.

“Люблю, як щиру, вірну дружину, як безталанну свою Вкраїну” (Тарас Шевченко); “Без вірного друга — велика туга” (присл.).

Підготував Борис РОГОЗА, ”Хрещатик”