Етюд "Зефір"

Зранку злива. Звивисто загравами заморосило. Знадвору  заящав Зефір- замерз. Змилостивилися і запустили забавного зубатого звіра-пса. Знадобилося зотрохи     заохотити зичливця запашною зупою.  Зажохано зобідав . Закрутився знайдибіда.  Зумисне заволік здрібніле залізяччя за  засінок. Зирк-зирк. Закрутився, задзеленчав. Загомонів знахідкою. Затісно Зефіру. Зголосилися  зумисне забіяку зазнайомити з   знахабнілим замурзаним зівакою-котом. Загавкотів, зіщурився, зайшовся злісним зявкотінням. Заскоче зненацька- знову здійметься зойком. Забре-хав-ся! Заллється  звір – зась. Забрали зіваку. Зефір засмутився. Зазирав-зазирав- заховали  здрібнілого зовсім. Заспокоївся, заліг. Зіщулив зочиці. За-че-кав-ся. Змучився, задрімав. Завечоріло. Знадвору   завешталася заграва.  Зефірчик знову засновигає  змоклим задвірком. Затяжно захропів.

За-хис-ник!

Словничок:

Зупа- суп(діалектне);

Залізяччя- шматки заліза;

Засінок – загородка у сіней;

Зявкотінням – розм., правильно  «дзявкотінням».