Культура мовлення

Складні випадки дієслівного керування

     Особливість українських дієслів полягає в тому, що вони вима-гають постановки залежних від них іменників у певному відмінку:

  Р. відм.: вживати заходів, припускатися помилки, завдавати шко-ди (болю, удару), зазнавати горя (поразки, розчарування, невдачі), навчати(ся) іноземної мови, позбавляти прав.

  Д. відм.: дякувати матері, шкодити здоров’ю, повідомити директо-рові школи, давати відсіч ворогові, запобігати руйнуванню, вибачте мені.

  З. відм.: хворіти на грип, опанувати спеціальність (мову), освоїти нову техніку, наражатися на небезпеку, допускати неточність, не зважати на втому, виявляти зацікавленість, виправдовувати довіру.

  О. відм.: читати (спілкуватися, говорити, оволодіти) українською мовою, повідомляти телефоном, їхати тролейбусом, зволікати з відповіддю, змилостивитися над сиротою.

Складні випадки іменного керування

     Іменники, утворені від дієслів, вимагають постановки керова-ного слова у певному відмінку:

  Р. відм.: опанування мови, освоєння спеціальності, попередження аварій;

  Д. відм.: запобігання злочинним діям;

  О. відм.: оволодіння знаннями, викладання предметів ведеться рідною мовою;

іменник пам’ятник вимагає Д. відм.: пам’ятникШевченку, па-м’ятник загиблим воїнам;

іменник погруддя вимагає Р. відм.: погруддя Є.О. Патона.

     Керування може бути ускладнене прийменниками:

для: заходи для поліпшення умов праці; курси для вивчення англійської мови; група для складання проекту;

з: лекції з правознавства, був відсутній з поважної причини, з примусу, з радості, чемпіон з шахів;

за: сценарій за твором, за браком часу, за власним бажанням, молодший за брата, медик за освітою, за звітний період, за прикладом, плисти за течією, туга за батьківщиною;

по: черговий по району, наказ по школі, по гривні за штуку, колега по роботі;

у: прийти у справі, заходь у вихідні;

на: на замовлення, на вимогу, на прохання, стати на захист, зосереджений на роботі, спрямований на успіх;

через: через неуважність, через сімейні обставини.

     Деякі прикметники вимагають постановки керованого слова у певному відмінку:

  Р. відм.: свідомий своєї ролі, здібний до вивчення мов, характер-ний для учня;

  Д. відм.: притаманний художникові, властивий авторові;

  З. відм.: хворий на грип, багатий на ідеї, високий на зріст, здат-ний на самопожертву.

Складні випадки узгодження присудка з підметом

     При написанні речень з підметом, до складу якого входять числівники або числові назви, слід орієнтуватися на такі правила:

     Дієслово-присудок ставиться в однині

Якщо підмет виражений лише збірним іменником, що має кількісне значення:	Більшість голосувала проти. Частина натовпу відійшла.
Якщо до складу підмета, крім збірного іменника, входить іменник у множині, що означає неживі предмети:	Кілька відер води бухнуло на вогонь. Ряд будинків підлягає ремонту.
Якщо після підмета зі значенням збірності стоїть кероване слово в однині:	Більшість студентства підтримала цей захід.
Якщо підмет виражений іменниковим сполученням:	Вже минуло з того часу три довгі роки.

     Дієслово-присудок ставиться у множині

Якщо підмет виражений кількісним числівником:	Четверо друзів зустрілись у парку. Три бійці пішли з командиром.
Якщо при підметі є керовані іменники у формі множини на означення осіб:	Більшість студентів добре вчать-ся. Кілька учнів прийшли із запізненням. Решта відпочиваю-чих готуються до від’їзду.

     Для українського мовлення важливе правильне вживання прийменників, особливо тоді, коли йдеться про переклад з російсь-кої мови на українську. Адже російські конструкції з прийменник-ками перекладаються цілим рядом прийменникових і безприймен-никових конструкцій.

Особливості вживання прийменників

російська мова	українська мова
«в»
в школу	до школи
в адрес	на адресу
в двух шагах	за два кроки
в рассрочку	на виплату
вовлекать в работу	залучати до роботи
войти в комнату	зайти до кімнати
в пять часов	о п’ятій годині
в двух словах	двома словами
принять во внимание	узяти до уваги
в последнее время	останнім часом
«из-за»
из-за границы	з-за кордону
из-за дерева	із-за дерева
из-за неосторожности	через необережність
из-за болезни	через хворобу
«на»
на столе	на столі
на протяжении дня	протягом дня
на следующий день	наступного дня
на днях	днями
читать на английском языке	читати по-англійськи
на всякий случай	про всякий випадок
«по»
прийти по делу	прийти у справі
младший по возрасту	молодший віком
добрый по натуре	добрий за вдачею
по заказу	на замовлення
по требованию	на вимогу
по делу	у справі
по поручению	за дорученням
ученик по языку	підручник з мови
по ошибке	через помилку
послать по почте	послати поштою
идти по улице	іти вулицею (по вулиці)
по погоде	залежно від погоди
по защите	щодо захисту
по вкусу	до смаку
по целым дням	цілими днями
по обыкновению	зазвичай
«при»
при желании	при бажанні
при родителях	при батьках
при входе	біля входу
при условии	за умови
при мне	коло мене (зі мною)
при любой погоде	за будь-якої погоди
при жизни	за життя
при исполнении обязанностей	під час виконання обов’язків
при одном воспоминании	на саму згадку
при часах	з годинником

     Найуживанішим засобом досягнення милозвучності мови є по-зиційні чергування у-в, і-й: читав у книзі, рука в руку, холодно взимку, сніг узимку, фрукти й овочі, овочі і фрукти, вона йшла, він ішов.

          

Пишемо у:

     Між двома приголосними: зустріч у школі, працював у полі, світять у віках.

     Перед наступним в, ф та буквосполученнямихв, св, льв, тв, та іншими важкими для вимови звуками, навіть якщо попереднє слово закінчується на голосний: проживаю у Львові, пірнути у хвилі, одягнений у форму, виглянула у вікно, зібралися у Сквирі.

     На початку речення перед наступним приголосним: У всякого своя доля і свій шлях широкий( Т. Шевченко).

     Після паузи (на письмі – розділового знака):

               Дзвінка ріка – у береги!

               А я себе – у дзвони слів! ( Г. Чубач).

               У закоханих є найкоротша мова:

               Усі слова – у потиску руки ( І. Світличний).

Пишемо в:

     Між голосними: жити в Україні, відпочивати в Одесі, здобула ос-віту в університеті, поїздка в автобусі.

     На початку речення перед голосним:

               В імлу вгорнувшись, дуб високий

               У небо велетом стримів ( В. Стус).

     Якщо ж попереднє слово закінчується на в, то перед наступ-ним голосним вживаємо прийменник в,а не у: перебував в Уж-городі, острів в океані.

            

У – в чергуються:

     Після голосного перед наступним приголосним залежно від тем-пу мовлення й ритму віршів:

Все іде, все минає – і краю немає ( Т. Шевченко).

Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки ( Л. Костенко).

     У словах:

вдень – удень	вчитель – учитель
взяв – узяв	взимку – узимку
вперед – уперед	вчений – учений

           

У – в не чергуються:

     У словах, що вживаються тільки з початковим уабо в: влада, власний, взаємини, враження, вдумливий; умова, указ, укус, узгодити.

     Серед них чимало слів іншомовного походження:варіант, віта-міни, вітрина, вуаль, вояж; утопія, унія, ультиматум.

     Якщо це пов’язано зі зміною лексичного значення слова:

вправа (спеціальне завдання)	управа (установа)
вдача (характер)	удача (успіх)
вклад (внесок)	уклад (порядок)
вступ (початок)	уступ (виступ у чому-небудь)
Впливати (мати вплив)	упливати (запливати)

     У власних назвах: Волинь, Владивосток, Врубель; Умань, Угор-щина, Урал.

             

Чергування і – й:

     І з й чергуються в тому випадку, коли треба уникнути збігу приголосних чи голосних: допомагав іти, швидко йти, брат і сестра, сестра й брат, спокій і тиша, мати й діти.

          

Пишемо тільки і:

     На початку речення:

І вечір молитовно склав долоні зір ( Б. І. Антонич).

     При зіставленні або протиставленні понять:любов і ненависть, червоне і чорне, сміх і сльози, краса і сила.

     Перед словом, що починається на й, я, ю, є, ї:

Юля і Юра; батько і я; злагода і єдність;тихо і ясно.

     Після паузи (розділового знака):

               Ріка біжить,

               І з сонцем грається,

               І відбиває небеса.               

                                 М. Чернявський