Складні випадки дієслівного керування
Особливість українських дієслів полягає в тому, що вони вима-гають постановки залежних від них іменників у певному відмінку:
Р. відм.: вживати заходів, припускатися помилки, завдавати шко-ди (болю, удару), зазнавати горя (поразки, розчарування, невдачі), навчати(ся) іноземної мови, позбавляти прав.
Д. відм.: дякувати матері, шкодити здоров’ю, повідомити директо-рові школи, давати відсіч ворогові, запобігати руйнуванню, вибачте мені.
З. відм.: хворіти на грип, опанувати спеціальність (мову), освоїти нову техніку, наражатися на небезпеку, допускати неточність, не зважати на втому, виявляти зацікавленість, виправдовувати довіру.
О. відм.: читати (спілкуватися, говорити, оволодіти) українською мовою, повідомляти телефоном, їхати тролейбусом, зволікати з відповіддю, змилостивитися над сиротою.
Складні випадки іменного керування
Іменники, утворені від дієслів, вимагають постановки керова-ного слова у певному відмінку:
Р. відм.: опанування мови, освоєння спеціальності, попередження аварій;
Д. відм.: запобігання злочинним діям;
О. відм.: оволодіння знаннями, викладання предметів ведеться рідною мовою;
іменник пам’ятник вимагає Д. відм.: пам’ятникШевченку, па-м’ятник загиблим воїнам;
іменник погруддя вимагає Р. відм.: погруддя Є.О. Патона.
Керування може бути ускладнене прийменниками:
для: заходи для поліпшення умов праці; курси для вивчення англійської мови; група для складання проекту;
з: лекції з правознавства, був відсутній з поважної причини, з примусу, з радості, чемпіон з шахів;
за: сценарій за твором, за браком часу, за власним бажанням, молодший за брата, медик за освітою, за звітний період, за прикладом, плисти за течією, туга за батьківщиною;
по: черговий по району, наказ по школі, по гривні за штуку, колега по роботі;
у: прийти у справі, заходь у вихідні;
на: на замовлення, на вимогу, на прохання, стати на захист, зосереджений на роботі, спрямований на успіх;
через: через неуважність, через сімейні обставини.
Деякі прикметники вимагають постановки керованого слова у певному відмінку:
Р. відм.: свідомий своєї ролі, здібний до вивчення мов, характер-ний для учня;
Д. відм.: притаманний художникові, властивий авторові;
З. відм.: хворий на грип, багатий на ідеї, високий на зріст, здат-ний на самопожертву.
Складні випадки узгодження присудка з підметом
При написанні речень з підметом, до складу якого входять числівники або числові назви, слід орієнтуватися на такі правила:
Дієслово-присудок ставиться в однині
Якщо підмет виражений лише збірним іменником, що має кількісне значення:
|
Більшість голосувала проти.
Частина натовпу відійшла.
|
Якщо до складу підмета, крім збірного іменника, входить іменник у множині, що означає неживі предмети:
|
Кілька відер води бухнуло на вогонь. Ряд будинків підлягає ремонту.
|
Якщо після підмета зі значенням збірності стоїть кероване слово в однині:
|
Більшість студентства підтримала цей захід.
|
Якщо підмет виражений іменниковим сполученням:
|
Вже минуло з того часу три довгі роки.
|
Дієслово-присудок ставиться у множині
Якщо підмет виражений кількісним числівником:
|
Четверо друзів зустрілись у парку. Три бійці пішли з командиром.
|
Якщо при підметі є керовані іменники у формі множини на означення осіб:
|
Більшість студентів добре вчать-ся. Кілька учнів прийшли із запізненням. Решта відпочиваю-чих готуються до від’їзду.
|
Для українського мовлення важливе правильне вживання прийменників, особливо тоді, коли йдеться про переклад з російсь-кої мови на українську. Адже російські конструкції з прийменник-ками перекладаються цілим рядом прийменникових і безприймен-никових конструкцій.
Особливості вживання прийменників
російська мова
|
українська мова
|
«в»
| |
в школу
|
до школи
|
в адрес
|
на адресу
|
в двух шагах
|
за два кроки
|
в рассрочку
|
на виплату
|
вовлекать в работу
|
залучати до роботи
|
войти в комнату
|
зайти до кімнати
|
в пять часов
|
о п’ятій годині
|
в двух словах
|
двома словами
|
принять во внимание
|
узяти до уваги
|
в последнее время
|
останнім часом
|
«из-за»
| |
из-за границы
|
з-за кордону
|
из-за дерева
|
із-за дерева
|
из-за неосторожности
|
через необережність
|
из-за болезни
|
через хворобу
|
«на»
| |
на столе
|
на столі
|
на протяжении дня
|
протягом дня
|
на следующий день
|
наступного дня
|
на днях
|
днями
|
читать на английском языке
|
читати по-англійськи
|
на всякий случай
|
про всякий випадок
|
«по»
| |
прийти по делу
|
прийти у справі
|
младший по возрасту
|
молодший віком
|
добрый по натуре
|
добрий за вдачею
|
по заказу
|
на замовлення
|
по требованию
|
на вимогу
|
по делу
|
у справі
|
по поручению
|
за дорученням
|
ученик по языку
|
підручник з мови
|
по ошибке
|
через помилку
|
послать по почте
|
послати поштою
|
идти по улице
|
іти вулицею (по вулиці)
|
по погоде
|
залежно від погоди
|
по защите
|
щодо захисту
|
по вкусу
|
до смаку
|
по целым дням
|
цілими днями
|
по обыкновению
|
зазвичай
|
«при»
| |
при желании
|
при бажанні
|
при родителях
|
при батьках
|
при входе
|
біля входу
|
при условии
|
за умови
|
при мне
|
коло мене (зі мною)
|
при любой погоде
|
за будь-якої погоди
|
при жизни
|
за життя
|
при исполнении обязанностей
|
під час виконання обов’язків
|
при одном воспоминании
|
на саму згадку
|
при часах
|
з годинником
|
Найуживанішим засобом досягнення милозвучності мови є по-зиційні чергування у-в, і-й: читав у книзі, рука в руку, холодно взимку, сніг узимку, фрукти й овочі, овочі і фрукти, вона йшла, він ішов.
Пишемо у:
Між двома приголосними: зустріч у школі, працював у полі, світять у віках.
Перед наступним в, ф та буквосполученнямихв, св, льв, тв, та іншими важкими для вимови звуками, навіть якщо попереднє слово закінчується на голосний: проживаю у Львові, пірнути у хвилі, одягнений у форму, виглянула у вікно, зібралися у Сквирі.
На початку речення перед наступним приголосним: У всякого своя доля і свій шлях широкий( Т. Шевченко).
Після паузи (на письмі – розділового знака):
Дзвінка ріка – у береги!
А я себе – у дзвони слів! ( Г. Чубач).
У закоханих є найкоротша мова:
Усі слова – у потиску руки ( І. Світличний).
Пишемо в:
Між голосними: жити в Україні, відпочивати в Одесі, здобула ос-віту в університеті, поїздка в автобусі.
На початку речення перед голосним:
В імлу вгорнувшись, дуб високий
У небо велетом стримів ( В. Стус).
Якщо ж попереднє слово закінчується на в, то перед наступ-ним голосним вживаємо прийменник в,а не у: перебував в Уж-городі, острів в океані.
У – в чергуються:
Після голосного перед наступним приголосним залежно від тем-пу мовлення й ритму віршів:
Все іде, все минає – і краю немає ( Т. Шевченко).
Усе іде, але не все минає над берегами вічної ріки ( Л. Костенко).
У словах:
вдень – удень
|
вчитель – учитель
|
взяв – узяв
|
взимку – узимку
|
вперед – уперед
|
вчений – учений
|
У – в не чергуються:
У словах, що вживаються тільки з початковим уабо в: влада, власний, взаємини, враження, вдумливий; умова, указ, укус, узгодити.
Серед них чимало слів іншомовного походження:варіант, віта-міни, вітрина, вуаль, вояж; утопія, унія, ультиматум.
Якщо це пов’язано зі зміною лексичного значення слова:
вправа (спеціальне завдання)
|
управа (установа)
|
вдача (характер)
|
удача (успіх)
|
вклад (внесок)
|
уклад (порядок)
|
вступ (початок)
|
уступ (виступ у чому-небудь)
|
Впливати (мати вплив)
|
упливати (запливати)
|
У власних назвах: Волинь, Владивосток, Врубель; Умань, Угор-щина, Урал.
Чергування і – й:
І з й чергуються в тому випадку, коли треба уникнути збігу приголосних чи голосних: допомагав іти, швидко йти, брат і сестра, сестра й брат, спокій і тиша, мати й діти.
Пишемо тільки і:
На початку речення:
І вечір молитовно склав долоні зір ( Б. І. Антонич).
При зіставленні або протиставленні понять:любов і ненависть, червоне і чорне, сміх і сльози, краса і сила.
Перед словом, що починається на й, я, ю, є, ї:
Юля і Юра; батько і я; злагода і єдність;тихо і ясно.
Після паузи (розділового знака):
Ріка біжить,
І з сонцем грається,
І відбиває небеса.
М. Чернявський
Немає коментарів:
Дописати коментар