31 січ. 2016 р.
29 січ. 2016 р.
27 січ. 2016 р.
Цікаві невідомі сторінки життя та творчості молодого витязя української поезії Василя Симоненка.
До вашої уваги документальний
фільм "Гра долі"
До вашої уваги фільм за мотивами роману Івана Багряного "Тигролови"
Сюжетна канва роману побудована навколо двох постатей — Григорія Многогрішного і майора НКВС Медвина. Їх двобій — це боротьба Людини із світом пітьми і пекла. Автор, як очевидець, змальовує страшні картини знущання над людьми, приниження їх людської гідності, насильства, приреченості на забуття в пеклі концтаборів.
Юнак тікає з ешелону смерті — і в сотень інших арештантів піднімається дух, з'являється надія хоч не на порятунок, так на помсту своїм мучителям. Блукає в нетрях у пошуках порятунку й безпечного місця — і рятує дівчину-мисливця від розлюченої ведмедиці, хоча сам був на межі смерті від фізичного виснаження. Користується гостинністю українського роду Сірків із Зеленого Клину — і стає їм за сина та брата, партнера у полюванні. Закохується в Наталку, страждає, але приховує свої почуття, щоб не наражати дівчину на небезпеку, — і дає їй врешті-решт омріяне щастя взаємної любові.
Раджу переглянути)
26 січ. 2016 р.
Українські загадки з числівниками
Реве від на сто гір, на сто кроків, на сто потоків. (Грім)
Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста, а нога одна. (Капуста)
В одній скрині сімсот козаків. (Мак)
Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник)
25 січ. 2016 р.
Підготовка до ЗНО. Українська мова. Лексикологія
Лексикологія
Термін
|
Пояснення
|
Приклади
|
Лексичне значення
|
реальний зміст слова, те, що воно позначає
|
млин – споруда, що розмелює зерно на борошно...
|
Граматичне значення
|
значення, пов'язане зі здатністю слова вступати в різні відношення з іншими словами
|
млин – іменник, чоловічий рід, однина, називний відмінок, ІІ відміна,тверда група
|
Однозначні
|
слова мають лише одне лексичне значення
|
олівець – прилад для писання чи малювання
|
Багатозначні |
слова мають два і більше лексичних значень
|
ключ – 1) інструмент; 2)джерело; 3) гайковий; 4)музичний…
|
Пряме значення
|
звичайна назва предмета
|
золотий годинник
|
Переносне значення
|
нове значення предмета
|
золоті руки
|
Власна назва
|
індивідуальні назви, що виділяють предмет із ряду однорідних
|
Україна, Сашко
|
Загальна назва
|
узагальнені назви однорідних предметів
|
ліжко, ведмідь, дівчина
|
Абстрактне значення
|
суфікси –ість, -ство (-зтво, -цтво), -ння, -ття,-ізм (-изм, -їзм)
|
мужність, убозтво, мистецтво, творення, життя,фемінізм
|
Синоніми
|
звучать і пишуться по-різному, але мають близьке лексичне значення
|
говорити, розмовляти, балакати, ляси точити…
|
Антоніми
|
слова з протилежним лексичним значенням
|
день – ніч, захід – схід
|
Омоніми
|
однаково звучать і пишуться, але мають різне лексичне значення
|
мати (імен.) / мати (дієсл.), гриби / греби, коса (дівоча) / коса (знаряддя), за́мок / замо́к
|
Пароніми
|
подібні за звучанням, але різні за значенням слова
|
музичний (твір) – музикальний(слух)
|
Перифрази
|
описовий зворот, через який передається зміст іншого слова
|
перша столиця (Харків), люди в білих халатах (лікарі)
|
Евфемізми
|
слова, словосполуки, які ввічливо чи пом'якшено визначають назви предмета
|
Той, що в скелі сидить, людина похилого віку
|
Діалектизми
|
слова, які вживають на певній території
|
коц (ковдра), когут (півень), пательня (сковорідка), ровер (велосипед)
|
Професіоналізми
|
слова, що їх уживають люди певної професії
|
баранка, забій, кома
|
Екзотизми
|
слова, які позначають властиві іншим народам поняття
|
чалма, ікебана
|
Жаргонізми (сленг)
|
слова, властиві розмовній мові людей
|
чувак, прикольно, кайф
|
Архаїзми
|
слова, які називають предмети та явища, що існують і тепер, але замінені синонімічними словами
|
чоло, перст, десниця
|
Історизми
|
сова, які вийшли з ужитку, бо зникли позначувані ними поняття
|
піштоль, раднаргосп, лікбез
|
Неологізми
|
нові слова
|
банкінгувати, яблунево-цвітний
|
Власне українські слова
|
слова, що виникли в українській мові
|
годинник, лелека, сидіти
|
Запозичені слова
|
слова, запозичені з інших мов
|
студент, футбол, академія
|
Емоційно-забарвлені слова
|
слова, що виражають різні почуття та емоційні відтінки
|
весело, чарівний, дідуган, баньки
|
Фразеологізми
|
стійкі, неподільні словосполуки, які можна замінити синонімічним словом
|
байдики бити (ледарювати), як кіт наплакав (мало), розсипати кислиці (плакати), кадити фіміам (надмірно хвалити), милити шию (лаяти)
|
Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №7 "Лексика"
Online-тест підготовки до ЗНО з української мови та літератури №8 "Лексика. Фразеологія"
23 січ. 2016 р.
22 січ. 2016 р.
21 січ. 2016 р.
18 січ. 2016 р.
До останньої хвилини життя головні герої «Поза межами болю» залишаються людьми, вони вже смертники, але не накидаються один на одного, а чекають смерті слабшого.)
У кожного з сімох учасників двобою зі смертю була власна життєва дорога, але безжальний вихор війни перетнув їхні долі, і тепер, коли «ніхто й нічо не відзивається на голос болю і туги їхнього серця», раптом ніби саме собою назріває страшне рішення: хтось із них мусить померти, а решта розпалить вогнище з його вбогої одежини й таким чином урятується. Добровський зауважує: «Прокляте те життя, в котрому слабкий мусить згинути, щоб дужчий міг жити».
Осип Турянський ПОЗА МЕЖАМИ БОЛЮ
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Я й мої товариші впали жертвою жахливого злочину.
Це був злочин, якого люди і природа допустилися на нас і який і нас приневолив стати злочинцями супроти духа людства.
І судилося нам пройти за життя пекло, яке кинуло нас поза межі людського болю — у крашу божевілля і смерті.
Тіні моїх товаришів являються мені у сні й на яві.
Бачу їхні обличчя живих трупів.
Бачу, як біль і розпука кладе їм на очі й мозок сонячний серпанок привидів і божевілля і як вони з радісними окликами, з усміхом щастя западаються у безодню небуття.
І я лечу з ними у прірву.
Я чудом остався між живими.
Та все здається мені, що я наче з-поза могили дивлюся на вир життя, на дикий танок людських пристрастей і душевного озвіріння.
І чую голос із того світу.
І почуваю себе чужим, самітним, сиротою між людьми, з якими довелось мені ЖИТИ тепер — на вигнанню.
Моя душа відривається від життя, як осінній пожовклий листок від дерева, й лине далеко-далеко до моїх товаришів.
І з тихим шелестом-зітханням стелиться по землі й шукає їхньої могили.
Бо їм ніхто навіть могили не висипав.
Тяжкі спільні терпіння з'єднали нерозривно наші душі, зробили нас братами.
І в моїм серці плаче жаль і туга за ними.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/poza-mezhami-bolyu-geroyi-obrazi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Осип Турянський ПОЗА МЕЖАМИ БОЛЮ
ПОВІСТЬ-ПОЕМА
Присвячую моїй дружині й моєму синові
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Я й мої товариші впали жертвою жахливого злочину.
Це був злочин, якого люди і природа допустилися на нас і який і нас приневолив стати злочинцями супроти духа людства.
І судилося нам пройти за життя пекло, яке кинуло нас поза межі людського болю — у крашу божевілля і смерті.
Тіні моїх товаришів являються мені у сні й на яві.
Бачу їхні обличчя живих трупів.
Бачу, як біль і розпука кладе їм на очі й мозок сонячний серпанок привидів і божевілля і як вони з радісними окликами, з усміхом щастя западаються у безодню небуття.
І я лечу з ними у прірву.
Я чудом остався між живими.
Та все здається мені, що я наче з-поза могили дивлюся на вир життя, на дикий танок людських пристрастей і душевного озвіріння.
І чую голос із того світу.
І почуваю себе чужим, самітним, сиротою між людьми, з якими довелось мені ЖИТИ тепер — на вигнанню.
Моя душа відривається від життя, як осінній пожовклий листок від дерева, й лине далеко-далеко до моїх товаришів.
І з тихим шелестом-зітханням стелиться по землі й шукає їхньої могили.
Бо їм ніхто навіть могили не висипав.
Тяжкі спільні терпіння з'єднали нерозривно наші душі, зробили нас братами.
І в моїм серці плаче жаль і туга за ними.
Підписатися на:
Дописи (Atom)