Вірш, який не залишить нікого байдужим. Дякую своїй подрузі та колежанці Оксані Леонтієвій))))))))))

У лікарні

Гіркі дві складки на чолі...

Якісь чужі й далекі очі.

У них - зажура й смутку біль...

Ось так живе і дні, і ночі.

А руки й ноги - не свої:

служити зовсім відказались.

Здається, тіло без душі...

Сльоза обличчям... Туга жалить...

В палаті білих три стіни - 

І хворим що вони говорять?

А щоб четверту осягти,

завжди потрібна допомога.

Старенька жінка... Болі всі

в одну сльозу гірку злилися.

Лиш слово тепле - і вони

серденько крають, млоять, тиснуть.

Спасибі пані Ірині за гарний вірш) "Не втрать в собі Людину, Людяності принципів не зрадь"

Ірина Федорчук

17 сентября 2016 г. · 

 · 

Сьогодні трапилась на очі цікава картинка, за мотивами якої з"явились рими.
***
Не вивищуйся. Не втрать в собі Людину,
Людяності принципів не зрадь.
Хай в тобі до скону, до загину
Вогники добра палахкотять.
Хай душа не втомиться любити
Все і всіх, як Бог заповідав,
Істиною й миром завше жити,
Серцем, що тобі Всевишній дав.
Розділи шмат хліба із голодним,
Спраглому не пошкодуй води,
Не образь нікого словом жодним,
Ні у кого щастя не вкради.
Тільки тому, хто чуттям багатий,
Хто не забирає, а роздасть,
Наш Господь віддячить благодаттю,
Втрачене сторицею воздасть.
Вір, людино: більшого не треба.
Правду хай речуть твої вуста.
Бо учинки наші бачить Небо
І за кожен вчинок поспита.
Тож живи, щоб не кривить душею.
Не убий. Не скривдь. Не осуди.
Дослухайся совісті своєї,
Залишайсь Людиною завжди.

Ірина Федорчук. Вересень, 2016 р.

19 березня - день народження видатної української письменниці Ліни Василівни Костенко. Їй виповнюється 87 років.

Людяність

Ти можеш бути бідним чи багатим Світами править чи сміття мести Та перш за все людського не забудь ти І людяності ти не полиши Ти можеш буть відмінником в навчанні А можеш і не досягти мети Та будь людиною завжди ти І з гідністю в перед іди Ти можеш бути красенем, моделлю А можеш з вадою прожити все життя Та мудрість, чемність, болю розуміння Не полиши людського співчуття. автор: Єлізавєта Бабій

Пальцями на склі малюю сніг ...

Пальцями на склі малюю сніг –
Білий і холодний як зима.
Теплі кроки твоїх босих ніг
Розтоплюють його і він – вода.

Хочу чути тихий голос твій,
Як шепочуть гаряче вуста;
Торкатися очима твоїх вій,
Змішуючи подих у вітрах…

Серцем битись хочу я в тобі;
Замінити кисень на любов!
Малювати хочу я на склі:
Сніг і зиму, щоб зігріла знов.Джерело тут