Примітка: там, де написано ФІЛЬМ або АУДІОЗАПИС , натисніть і перегляньте або ж прослухайте. Сам файл для заповнення завантажтеТУТ . Після заповнення, лист надсилайте на електронну адресу nemirovskanatalia@gmail.comОчікую на ваші роботи. Усім успіхів.
Запрошую вас, дорогі одинадцятикласники, зіграти в гру "Підготовка до ЗНО"(Українська література) Для цього зробіть такі кроки: КРОК 1 Перейдіть за посиланням ТУТ
Шановні учні десятого класу, переходьте за посиланням та виконуйте тест)
Прадавні українські ліси бережуть безліч таємниць і загадок. Тут живуть незвичайні міфічні істоти, які охороняють свій невидимий людському оку світ. Таке уявлення лежить в основі драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня“.
Шановні гості сайту, запрошуємо вас пройти тест за твором О.Гончара "Модри Камінь".
Олесь Гончар відомий широкому читачеві як письменник великих полотен, майстер епічної розповіді. Однак у творчому доробку митця важливе місце посідають і новели. До цього жанру письменник звертається досить часто. І вельми цікаво простежити, що нового вніс О. Гончар у класичну літературну форму, як широка узагальнююча думка автора вільно укладається в стислі рамки новели.
Дорогі десятикласники, до вашої уваги завдання з української літератури на перший тиждень карантину. Уже в п'ятницю виконуватимете онлайн-завдання з цієї теми. Успіхів.
Якщо ви готуєтесь до ЗНО або до контрольної роботи, то вам у цьому питанні допоможе авторський колектив сайту "Український ерудит". Сайт молодий, але впевнено крокує вперед) Співпрацюю із координатором сайту і я. Тож до вашої уваги тести, розроблені на цій платформі!
1.
Стародавнє місто, яке згадує Т. Шевченко, розпочинаючи поему:
а)
Єгипет; б) Стамбул; в) Вавілон; г) Кафа.
2.
Свій твір письменник присвятив людині, яка безпосередньо брала участь у його
викупі з кріпацтва:
а) В. Григоровичу; б) К.
Брюллову; в) В. Жуковському; г) І. Сошенку.
3.
Ліричний герой поеми буде «Білолицему»:
а) розповідати цікаві пригоди з власного життя;
б) сповідувати власні гріхи; в) писати
твори про героїчне минуле; г) співати
думу.
4.
Митець не може визначити меж для:
а) творчих здібностей кобзарів;
б) краю;
в) світла; г) духовного збагачення кожної віруючої
людини.
5.
Звертаючись до гайдамаків, поет пропонує їм:
а) вирушити на пошуки долі; б)
згадати славне минуле;
в) осмислити власну життєву мету; г)
згадати козацькі літописи.
6.
Про кого Т. Шевченко зазначив, що вони на бенкеті, наче на раді:
а) гетьманів; б) сотників;
в) панів; г) отаманів.
8.
Король Польщі, який хотів шляхтичам добра, «як дітям мати»:
а) Сигізмунд-Август; б) Генріх Валуа;
в) Станіслав Понятовський; г)
Стефан Баторій.
«Галайда»
9.
Якої роботи не виконував Ярема у пана?
а) прибирав у хаті; б) косив траву для
худоби;
в) носив воду; г) годував свійських
птахів.
10.
Поет, характеризуючи наймита, зазначив, що герой хоч і сирота, але:
а) розумний;) кмітливий і
винахідливий;
в) багатий; г) має неабиякий талант
складати вірші.
11.
«Вернися до мене, до моєї хати, або хоч приснися… не хочеться спать»,— так
спрямоване звернення Яреми, до:
а) власної долі; б) чорнобривої
красуні;
в) щасливої зіроньки; г) любої матінки.
12.
За наказом жида, Галайда вирушив:
а) у ліс по дрова; б) ремонтувати
човни на узбережжі річки;
в) на поле жито жати; г) у Вільшану.
14.
Потрапивши до жида через зламані двері, конфедерати наполегливо розпитували
його про:
а) дочку; б) Ярему; в) шлях до Умані; г) тих, хто цурався католицької віри.
18.
Про що співав Ярема, перебуваючи ввечері «попід гаєм»?
а) Красу зоряного неба; б)
нещасливе власне життя;
в) свою невимовну любов до коханої; г) ймовірність перемоги козаків у боротьбі
з ляхами.
19.
Визначте художні засоби в уривку: Зорі сяють серед неба, / Горить білолиций, /
Верба слуха соловейка, / Дивиться в криницю:
а) анафора і гіпербола; б)
порівняння і метонімія;
в) синекдоха й оксиморон; г) метафора
й епітет.
20.
Зустрівшись на побаченні з Оксаною, Галайда мріяв, як він з коханою:
а) буде щасливо жити; б) не
наймитуватимуть у панів;
в) вирушать у подорож славетними шляхами гайдамаччини; г) ніколи не горюватимуть.
21.
Народний ватажок, про якого Ярема згадував у пісні:
а) П. Конашевич-Сагайдачний; б) С.
Зборовський;
в) І. Підкова; г) С. Наливайко.
«Свято
в Чигирині»
22.
На думку Т. Шевченка, Чигирин будували:
а) солдати царської армії;
б) полонені турки і татари;
в) гетьмани;
г) люди різних національностей.
23.
Кого козаки так характеризують: «Мудра голова сидить собі в хуторі, ніби не
знає нічого, а дивишся — скрізь…»?
а) Б. Хмельницького;
б) М. Залізняка;
в) І. Гонту;
г) А. Головатого.
24.
Назва пісні, яку виконував Волох гайдамакам перед повстанням:
а) «Ой Дніпре, мій, Дніпре…»;
б) «Гетьмани, гетьмани, якби то ви встали»;
в) «Літа орел, літа сизий»;
г) «У гаю, гаю вітру немає».
Примітка. За
кожну правильну відповідь установлюється 0,5 бала.
Експозиція
Єдиним оружжям Остапа була вода, і він час од часу обливав нею вовка.Зав’язка
Душа рветься до сонця, а тіло тягне до себе чорна безодня.Розвиток
дії
Він йшов тепер прудко, сильно вимахуючи ціпком...Кульмінація
Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі.Розв’язка
Соломіїн човен повернув боком і був усього на аршин від турецького, коли турки
Яка то була втiха вибратись на самiсiньку макiвку пагорба, переможцем поглянути на заснiжене село)
"Машинерiя твоя летить, аж гуде, вiтер у вухах пересвистує, збоку собаки гавкають, на дзвiницi дзвонять, перед тобою хати хитаються, пiдстрибують, уся земля йде обертасом, а ти, мов кум королю..."
Грізне життя фронту давало Сосюрі все новий матеріал. Біль за понівечений Київ народив прекрасні рядки любові до України у жадані години його визволення.
Поет часто потерпав за свої вірші. Йому навіть закидали, що він недруг українського народу. Командній лізі Сталіна — Берії — Кагановича необхідно було вбити в людях саме дуже небезпечне для них почуття любові до рідної землі, до рідної країни.
Патріотичний вірш «Любіть Україну!» у 1951 р. став причиною найгостріших звинувачень поета в націоналізмі. В.Сосюру знову перестають друкувати, він живе під прямою загрозою арешту, яка зникає тільки зі смертю Сталіна 1953 року.
Вірш уперше був опублікований у «Київській правді» та «Літературній газеті».
2.3. Тема: зображення поетичного образу України, її краси її величі.
2.4. Ідея: возвеличення палкого кохання українців до рідного краю, Батьківщини.
2.5. Основна думка: любов до України є едністю з невід’ємних частин духовності людини
2.6. Жанр: громадянська лірика.
2.7. Римування: перехресне.
2.8. Віршований розмір: амфібрахій.
2.9. Ідейний зміст твору.
«Любіть Україну!» — це палке слово поета, мовлене в радісну годину визволення української землі. В. Сосюра створив ліричний образ «вишневої України», який оживає в нашій уяві чітко, рельєфно, наче на полотні вправного живописця. Сердечно, мовби в душу заглядаючи, звертається поет, зокрема, до кожного з нас і до всього народу:
Любіть Україну, як сонце любіть,як вітер, і трави, і води,в годину щасливу і в радості мить,любіть у годину негоди.
Поет змальовує Україну, як «в світі єдину, одну», в зірках, у квітці, в пташині, у хвилях Дніпра — в тому вічному й нетлінному, що прийшло до нас крізь віки. Україні всміхається сонце, миготять зорі, шумлять верби над ставами, сяють вогні електростанцій. Ми всотуємо українську пісню, думу, красу українських національних святинь, які нагадують золоті моря пшениці в неозорих степах, сердечно любимо Україну «у сні й наяву, любимо і красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну».
Український народ «своїми ділами» завоював пошану й повагу інших народів, і ми повік не забудемо звитяг славного лицарства запорізького, тих безсмертних оборонців нашого краю, нашого козацького роду.
Поет у творі звертається до всіх узагалі і до кожного зокрема. Анафора «Любіть Україну» робить вірш струнким і композиційно завершеним.
Поетове слово звучить щиро й безпосередньо. З порадою бути вірним у своїй палкій любові рідній Україні звертається поет до юнака:
Юначе! Хай буде для неї твій сміх, І сльози, і все до загину… Не можна любити народів других, Коли ти не любиш Вкраїну!
Палким закликом-заповітом завершується високопатріотична поезія В. Сосюри:
Всім серцем любіть Україну свою,— І вічні ми будемо з нею.
2.10. Художні особливості твору.
Передусім звертає на себе увагу емоційно-схвильований заклик — «любіть Україну», виражений двічі риторичним звертанням, яке і загострює увагу читача, і передає емоції автора, і є ідейно-пафосною, ідейно-композиційною основою твору.
Автор не випадково використовує епітет «солов’їна». Саме він розкриває красу рідного слова, синівську любов до рідної мови:
В грому канонад,що розвіяла в прах Чужинців в зелених мундирах, В багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях До весен і світлих, і щирих.
Ця строфа цікава ще й тим, що В.Сосюра використовує один із найпоширеніших художніх засобів — метонімію, тобто заміну понять на основі їх зв’язку, перенесення назви одного явища на інше.
Зрозуміло, що багнети і грім канонад уособлюють народ, армію, яка принесла визволення від фашистських окупантів (нагадуємо, що поезія написана в 1944 році).
В. Сосюра обережно використовує зображально-виражальні засоби, ніби побоюється збитися на фальшиву пишномовність, пустопорожній пафос. Поодинокі епітети влучні, точні, викликають цілу симфонію асоціацій: вишнева Україна, мова солов’їна, хмари пурпурові, весни світлі і щирі (усі епітети, крім першого, інверсовані, що підсилює звучання і зміст означуваного ними слова). Нечисленні порівняння (любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води, між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками) доповнюють поетичний образ рідної землі, так само, як і метафора «в просторів солодкому чарі», яка образно і сконденсовано передає красу отчого краю, його природи.
Серед порівнянь особливе смислове навантаження несе вираз «як та купина, що горить — не згора», своєрідний перифраз біблійної неопалимої купини як символу безсмертя народу, Батьківщини, яких не поневолити фашистам.
Такою — живою, реальною, зримою — постає Україна у вірші, що закінчується зверненням до молоді знову у формі заклику (юначе! дівчино!) до серця кожної людини.
Простота художніх засобів і їх довершеність, непідробна щирість і схвильованість інтонацій дали поетові змогу втілити глибокий загальнолюдський зміст: люби рідну землю, шануй інші народи, будь щедрий серцем на добро, добрі вчинки — тим ти звеличиш і прославиш своє ім’я, свою Україну у віках.
а) неабияким талантом живописця; б) неабияким музичним хистом; в) вмінням вести переговори; г) вмінням
дарувати людям радість.
2.Маруся Чурай була родом із
а) Волині; б) Поділля; в) Полтави; г) Київщини.
3. У народі пісня “За світ стали
козаченьки “ відома ще як “Засвистали
козаченьки”. Це свідчить про
а) різноплановість сюжету народної
творчості;
б)
варіативність народної творчості;
в) схожість народних та авторських
пісень;
г) популярність народної пісні.
4. Марусю Чурай порівнюють
а) з Лесею Українкою; б) Явдохою Зуїхою;
в) давньогрецькою поетесою Мапфо; г) Роксоланою.
5. Чому Б.Хмельницький помилував співачку Марусю
Чурай?________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. За що Марусю засудили до
страти?____________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Упишіть назви пісень, авторство яких
приписують Марусі Чурай.____________________________________________________________________________________________________________________________________-_
8. Установіть відповідність.
Назва пісні
Уривок
1.“За світ стали козаченьки”
а)Котра дівчина чорні
брови має,
То тая дівчина усі чари знає.
2 “Ой не ходи ,
Грицю”.
б) Трачу літа в лютім
горі і кінця не бачу,
Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу.
3. “Віють вітри,
віють буйні”
в)Зовуть мене
розбійником.
Кажуть — розбиваю.
Ще ж нікого я не
вбив.
Бо й сам душу маю.
г)Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися,
Та за свого миленького Богу помолися!
9. Намалюйте
словесний портрет Марусі Чурай, скориставшись портретом піснескладальниці на с.
19
10. Вправа
«Продовжіть речення»
1.Маруся Чурай – це…
2.Вирушаючи у похід
козаки ніколи не свистали, бо це____________
3.Козака чекатиме
неприємність у поході, якщо______________________________
4.Художній засіб «трачу
літа» називається__________________