Іменники з конкретним значенням називають предмети, явища, що пізнаються (сприймаються) безпосередньо органами чуттів, наприклад: стіл, дерево, дощ, дівчина, день, ліс. До цієї групи належать іменники, що є назвами:
а) одиничних предметів - назви людей, тварин, рослин, предметів неорганічного світу (хлопець, заєць, квасоля, килим, річка);
б) речовин, маси, матеріалу (молоко, повітря, полотно, деревина);
в) простору чи часу (берег, слуга, степ, місяць, урок, година);
г) власних назв (Петро, "Дніпро" (часопис), "Сонечко" (дитсадок), Київ).
Іменники з конкретним значенням мають такі спільні ознаки:
- вони утворюють співвідносні форми однини/множини (брат -брати, тиждень - тижні, будинок - будинки);
- вільно сполучаються з власне кількісними числівниками (п 'ять місяців, три площі, шестеро учнів).
Іменники з абстрактним значенням називають не власне предмети, а абстраговані, узагальнені властивості, дії, ознаки, процеси поза зв'язком з їхніми носіями чи виконавцями (просьба, прикрість, натхнення, кілограм, метр).Найчастіше це іменники, які називають поняття, що не мають реального втілення і сприймаються уявою.
До абстрактних належать іменники на позначення:
а) якостей і властивостей (щирість, чорнота, ясність, патріотизм);
б) психічних і фізичних станів (сон, тиша, страх, любов, непритомність);
в) дій і процесів (біг, хід, горіння, приїзд, перемовини);
г) понять етикету (вітання, прощання);
г) наукових понять (діалектика, функція, модальність, сюжет) ДЖЕРЕЛО ТУТ
Немає коментарів:
Дописати коментар