Сторінки
▼
30 вер. 2017 р.
29 вер. 2017 р.
Моїм друзям та читачам блогу)
Огорніться у ковдру під назвою щастя,
нанизайте на плечі приємність легку,
погаптуйте з любові життя,щоб на краще.
Посмакуйте потрохи терпкого смаку
Мої любі, хороші, зичу вам позитиву.
Аби вдячні ви були за світло думок,
за любов, за серйозність, з роками квапливу,
за підтримку, поради, справ буденних струмок.
Я так хочу, щоб вам усміхнулась фортуна,
не мусолили очі лихі злидні та біль,
щоб усе у житті струмувало по струнах.
Повний келих здоров'я та в душі - березіль)
27 вер. 2017 р.
26 вер. 2017 р.
Самостійна робота для учнів 8 класу. Пісні Марусі Чурай
1.Легенда наділила Чураївну
а) неабияким талантом живописця; б) неабияким музичним хистом; в) вмінням вести переговори; г) вмінням
дарувати людям радість.
2.Маруся Чурай була родом із
а) Волині; б) Поділля; в) Полтави; г) Київщини.
3. У народі пісня “За світ стали
козаченьки “ відома ще як “Засвистали
козаченьки”. Це свідчить про
а) різноплановість сюжету народної
творчості;
б)
варіативність народної творчості;
в) схожість народних та авторських
пісень;
г) популярність народної пісні.
4. Марусю Чурай порівнюють
а) з Лесею Українкою; б) Явдохою Зуїхою;
в) давньогрецькою поетесою Мапфо; г) Роксоланою.
5. Чому Б.Хмельницький помилував співачку Марусю
Чурай?________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. За що Марусю засудили до
страти?____________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Упишіть назви пісень, авторство яких
приписують Марусі Чурай.____________________________________________________________________________________________________________________________________-_
8. Установіть відповідність.
Назва пісні
|
Уривок
|
1.
“За світ стали козаченьки”
|
а)Котра дівчина чорні
брови має,
То тая дівчина усі чари знає.
|
2 “Ой не ходи ,
Грицю”.
|
б) Трачу літа в лютім
горі і кінця не бачу,
Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу.
|
3. “Віють вітри,
віють буйні”
|
в)Зовуть мене
розбійником.
Кажуть — розбиваю.
Ще ж нікого я не
вбив.
Бо й сам душу маю.
|
10. Вправа
«Продовжіть речення»
1.Маруся Чурай – це…
2.Вирушаючи у похід
козаки ніколи не свистали, бо це____________
3.Козака чекатиме
неприємність у поході, якщо______________________________
4.Художній засіб «трачу
літа» називається__________________
5.Маруся варила зілля
у... _______________________________
6.Мама била Марусю за
те,... ____________________________
7.Без милого стане
світ..._____________________
25 вер. 2017 р.
23 вер. 2017 р.
Стартував ІХ Всеукраїнський конкурс учнівських творчих робіт "Я - журналіст!".
Просимо освітян та колег-журналістів про максимальний репост, аби учні з найвіддаленіших куточків України змогли долучитися до конкурсу. Торік учасниками стали 508 учнів із 21 області, третина учасників - школярі Донбасу.
Отже, до участі ми запрошуємо учнів 8-11 класів та учнів і студентів ПТНЗ і ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації з усіх областей України. Організатори конкурсу незмінні: ОГО, Управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації та National University Ostroh Academy. На фото - нагородження переможців минулорічного конкурсу "Я - журналіст!" у Національна спілка журналістів України (НСЖУ). Нижче публікуємо Положення про конкурс.
Отже, до участі ми запрошуємо учнів 8-11 класів та учнів і студентів ПТНЗ і ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації з усіх областей України. Організатори конкурсу незмінні: ОГО, Управління освіти і науки Рівненської облдержадміністрації та National University Ostroh Academy. На фото - нагородження переможців минулорічного конкурсу "Я - журналіст!" у Національна спілка журналістів України (НСЖУ). Нижче публікуємо Положення про конкурс.
Положення
про конкурс
учнівських творчих робіт “Я – журналіст!”
про конкурс
учнівських творчих робіт “Я – журналіст!”
21 вер. 2017 р.
19 вер. 2017 р.
Модне слівце
"Модне слівце" - проект, започаткований командою UA Modna.
Тут ви знайдете сучасний український сленг, неологізми, жаргонізми й інші "модні", популярні словечка з поясненням і розшифруванням.
Тут ви знайдете сучасний український сленг, неологізми, жаргонізми й інші "модні", популярні словечка з поясненням і розшифруванням.
18 вер. 2017 р.
Як писати есе
Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) – прозаїчне висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує на вичерпну відповідь.
Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може бути і небезпечним – уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт, що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.
17 вер. 2017 р.
Спасибі пані Ірині за гарний вірш) "Не втрать в собі Людину, Людяності принципів не зрадь"
Ірина Федорчук
Сьогодні трапилась на очі цікава картинка, за мотивами якої з"явились рими.
***
Не вивищуйся. Не втрать в собі Людину,
Людяності принципів не зрадь.
Хай в тобі до скону, до загину
Вогники добра палахкотять.
Хай душа не втомиться любити
Все і всіх, як Бог заповідав,
Істиною й миром завше жити,
Серцем, що тобі Всевишній дав.
Розділи шмат хліба із голодним,
Спраглому не пошкодуй води,
Не образь нікого словом жодним,
Ні у кого щастя не вкради.
Тільки тому, хто чуттям багатий,
Хто не забирає, а роздасть,
Наш Господь віддячить благодаттю,
Втрачене сторицею воздасть.
Вір, людино: більшого не треба.
Правду хай речуть твої вуста.
Бо учинки наші бачить Небо
І за кожен вчинок поспита.
Тож живи, щоб не кривить душею.
Не убий. Не скривдь. Не осуди.
Дослухайся совісті своєї,
Залишайсь Людиною завжди.
***
Не вивищуйся. Не втрать в собі Людину,
Людяності принципів не зрадь.
Хай в тобі до скону, до загину
Вогники добра палахкотять.
Хай душа не втомиться любити
Все і всіх, як Бог заповідав,
Істиною й миром завше жити,
Серцем, що тобі Всевишній дав.
Розділи шмат хліба із голодним,
Спраглому не пошкодуй води,
Не образь нікого словом жодним,
Ні у кого щастя не вкради.
Тільки тому, хто чуттям багатий,
Хто не забирає, а роздасть,
Наш Господь віддячить благодаттю,
Втрачене сторицею воздасть.
Вір, людино: більшого не треба.
Правду хай речуть твої вуста.
Бо учинки наші бачить Небо
І за кожен вчинок поспита.
Тож живи, щоб не кривить душею.
Не убий. Не скривдь. Не осуди.
Дослухайся совісті своєї,
Залишайсь Людиною завжди.
Ірина Федорчук. Вересень, 2016 р.
«Легкий повітряний шум спричиняє випущене слово. Але воно часто або смертельно ранить, або радість викликає і збуджує душу» (Г. Сковорода)
Культура мови - галузь мовознавства, що займається утвердженням (кодифікацією) норм на всіх мовних рівнях. Використовуючи відомості історії української літературної мови, граматики, лексикології, словотвору, стилістики, культура мови виробляє наукові критерії в оцінюванні мовних явищ, виявляє тенденції розвитку мовної системи, проводить цілеспрямовану мовну політику, сприяє втіленню норм у мовну практику. Культура мови має регулювальну функцію, адже пропагує нормативність, забезпечує стабільність, рівновагу мови, хоча водночас живить її, оновлює. Вона діє між літературною мовою і діалектами, народнорозмовною, між усною і писемною формами.
Інтерактивна гра «Магазин»
Запитання для гри «Магазин»:
- Що таке мовлення? (Мовлення – це процес спілкування людей між собою за допомогою мови)
- Що для вас означає «культура мовлення»? ( Це дотримання усталених мовних норм усної і писемної мови. Це своєрідна візитна картка, свідчення рівня освіченості людини, її культури).
- Що таке спілкування? ( Це обмін інформацією, передача її однією людиною іншій)
- Назвіть види спілкування. ( Усне і писемне; діалогічне і монологічне)
- Які особливості усного й писемного спілкування? ( усне розраховане на слухове сприйняття, воно найчастіше неповторюване, а писемне – це зорове сприйняття, яке можна неодноразово відтворювати)
- За характером зв’язку спілкування поділяється на : … ( контактне і дистанційне)
- За використанням знакових систем виділяють такі види спілкування: … ( вербальне (словесне) і невербальне (безсловесне, тобто міміка, жести, поза, голос, руки)
- З якою метою в мовленні використовуються міміка й жести? ( За допомогою жестів, міміки ми підкріплюємо своє мовлення. Жестами людина виражає свій настрій, внутрішній стан, наміри. Одна і та ж фраза, вимовлена з різною інтонацією й супроводжується різними жестами, може мати різне значення, іноді навіть протилежне словам, які ви вимовляєте).
- Яке спілкування ми називаємо професійним? ( Це спілкування, що відбувається між людьми однієї професії, і при цьому передаються відповідні знання з фаху та професійний досвід).
- Чи потрібно знати мову професії? Що це означає? ( Так, потрібно; знати мову професії – це значить вільно нею володіти, використовувати у своїй мові лексику свого фаху, терміни).
- Яку людину можна вважати комунікабельною? ( Людину товариську, яка легко вступає в контакт, знаходить спільну мову з будь-ким і в будь-якій ситуації)
- Яку функцію мови ви вважаєте найголовнішою: естетичну, комунікативну, когнітивну (пізнавальну), кумулятивну (культуроносну) чи експресивну?
( Комунікативну, бо тільки через спілкування ми можемо отримати чи
донести до інших якусь інформацію).
- Як пояснює нам слово «комунікація» тлумачний словник?
(Комуніка́ція — це процес обміну інформацією між двома або більше
особами).
16 вер. 2017 р.
Розпочався V Всеукраїнський конкурс есе "Я – європеєць"
З вересня 2017 року до березня 2018-го триватиме V Всеукраїнський конкурс есе «Я – європеєць», який проводить Посольство Литовської Республіки в Україні.
13 вер. 2017 р.
11 вер. 2017 р.
10 вер. 2017 р.
9 вер. 2017 р.
Іменники загальні і власні
За своїм смисловим значенням і граматичними властивостями іменники поділяються на дві групи: загальні і власні.
Переважну більшість у мові становлять загальні іменники, що означають узагальнені назви однорідних предметів, — назви, спільні для ряду однотипних предметів, істот, явищ, понять: книжка, учень, місто, виставка, сад, море, блискавка, природа, бадьорість тощо.
Значно меншу групу становлять в л а с н і іменники, що означають індивідуальні назви одного з ряду однотипних предметів.
До власних назв належать:
- імена, прізвища, псевдоніми, прізвиська: Катерина, Василь, Ярослав Мудрий, Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Архімед, Цицерон;
- прізвиська тварин: Рябко, Барбос, Мурчик, Білий Бім Чорне Вухо;
- назви країн, держав, міст, сіл, гір, морів, озер, річок: Європа, Азія, Україна, Придніпров’я, Кривий Ріг, острів Земля Принца Карла, село Рясне, Південнокитайське море, Дніпро, Ла-Манш;
- назви книг, журналів, газет: драма «Лісова пісня», журнал «Сучасність», газета «Факти»; - назви заводів, фабрик, пароплавів: завод «Більшовик», фабрика «Рошен», пароплав «Одеса»;
- назви організацій, установ, історичних подій, свят, почесні звання, найвищі посади: Рада Безпеки, Верховна Рада, Стародавня Греція, Перша світова війна, Прем’єр-міністр, Президент України;
- релігійні поняття: Матір Божа, Біблія. Власні імена пишуться з великої літери, мають тільки однину (Київ, Харків) або тільки множину (Карпати, Чернівці).
Іноді прізвища та імена людей, коли вони служать для узагальненого означення цілого класу однорідних осіб, предметів і явищ, переходять до категорії загальних іменників: геркулес, дизель, кольт, браунінг, рентген, маузер, реглан, силует, донжуан.
Загальні іменники, виступаючи в мові у значенні індивідуальних назв, переходять у власні іменники: Захід (країни Західної Європи), планета Земля, Леонід Буряк, село Вишеньки. Часто тільки з контексту можна визначити, яким є іменник — власним чи загальним. - See more at: http://shkolyar.in.ua/morfologia/imennyk
8 вер. 2017 р.
Конкретні й абстрактні іменники
Іменники з конкретним значенням називають предмети, явища, що пізнаються (сприймаються) безпосередньо органами чуттів, наприклад: стіл, дерево, дощ, дівчина, день, ліс. До цієї групи належать іменники, що є назвами:
а) одиничних предметів - назви людей, тварин, рослин, предметів неорганічного світу (хлопець, заєць, квасоля, килим, річка);
б) речовин, маси, матеріалу (молоко, повітря, полотно, деревина);
в) простору чи часу (берег, слуга, степ, місяць, урок, година);
г) власних назв (Петро, "Дніпро" (часопис), "Сонечко" (дитсадок), Київ).
Іменники з конкретним значенням мають такі спільні ознаки:
- вони утворюють співвідносні форми однини/множини (брат -брати, тиждень - тижні, будинок - будинки);
- вільно сполучаються з власне кількісними числівниками (п 'ять місяців, три площі, шестеро учнів).
Іменники з абстрактним значенням називають не власне предмети, а абстраговані, узагальнені властивості, дії, ознаки, процеси поза зв'язком з їхніми носіями чи виконавцями (просьба, прикрість, натхнення, кілограм, метр).Найчастіше це іменники, які називають поняття, що не мають реального втілення і сприймаються уявою.
До абстрактних належать іменники на позначення:
а) якостей і властивостей (щирість, чорнота, ясність, патріотизм);
б) психічних і фізичних станів (сон, тиша, страх, любов, непритомність);
в) дій і процесів (біг, хід, горіння, приїзд, перемовини);
г) понять етикету (вітання, прощання);
г) наукових понять (діалектика, функція, модальність, сюжет) ДЖЕРЕЛО ТУТ
7 вер. 2017 р.
6 вер. 2017 р.
Іван Сірко - великий характерник козацької України
За переказами, вже народження Івана Сірка було незвичайним - хлопчик народився з зубами, чим налякав всіх присутніх! Батько спробував виправити ситуацію, заявивши, що Іван «зубами буде гризти ворогів». Але це мало заспокоїло селян. До дитини ставилися з побоюванням, і в якійсь мірі це було виправдано, тому що він з дитинства проявляв незвичайні здібності, які згодом стали просто надприродніми. Згідно народних оповідей кажуть, що отаман запорізьких козаків Іван Сірко: Не програв жодного бою Підписав знаменитий лист запорожців турецькому султану Брав участь у взятті фортеці Дюнкерк під час Тридцятирічної війни Після смерті отамана козаки перемагали ворогів, виставляючи вперед його відрізану руку У 1812 році руку Івана Сірка тричі обнесли навколо зайнятої французами Москви, і доля війни була вирішена Його називали перевертнем і характерником, а турки - Урус-шайтаном.
Джерело: http://spadok.org.ua/charakternytstvo/ivan-sirko-velykyy-charakternyk-kozatskoyi-ukrayiny
© СПАДЩИНА ПРЕДКІВ
Яке ж це диво дивне — народна пісня!
У мене вмить заб'ється в грудях серце,
Коли до болю рідна й чарівна
Десь українська пісня розіллється
І жайвором над нами залуна.
Так писав про українську народну пісню Ігор Муратов