І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик... (Т. Шевченко)

22 жовт. 2016 р.

Цілунок осені із присмаком кориці...

Цілунок осені із присмаком кориці

ввижається тобі великим щастям,
таки аж просто неймовірним
дивом.

Пронісся потяг справ,  мов колісниці.
Пригірклий смак невдач покрився небуттям-
туманом сизим, сумним
мотивом…

Навколо  тихо вже, і ти сидиш на ганку,
огорнена в легку ажурну шаль,
в гармонії з собою,
без зайвих параной.

Окрилення сковзнуло тихо ... на світанку...
Можливо, опісля філіжанки кави,
смачної, з коньяком,
ваніллю і вершками…

Та то вже не суттєво, бо  ти -  окрилена.
Усі бездарні будні  прихопить осінь,
залишить лише шлейф,
багряний,  із яскравими
ідеями-зірками.

Я в осені для нас попрошу рівноваги,
аби усе розставить по місцях,
любові,  розуму, поваги
і  вміння -
душі не губити в манівцях…

22 жовтня 2016 р.    Наталія Немировська

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *

СловОпис

Усе - під рукою)

Українська література - в кіно)