І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик... (Т. Шевченко)

30 жовт. 2016 р.

Всеукраїнський радіодиктант національної єдності 9 листопада на Українському радіо відбудеться Шістнадцятий радіодиктант національної єдності.

Акція традиційно відбувається у День української писемності та мови і має на меті об’єднати усіх небайдужих навколо українського слова.
 Для того, щоб стати учасником, окрім бажання, необхідно мати аркуш паперу, ручку,  радіоприймач, комп‘ютер, планшет або телефон з виходом в Інтернет. 
 Об 11 годині на Першому каналі Українського радіо почнеться годинна радіопрограма, присвячена акції: йтиметься про історію радіодиктанту, його учасників, умови написання, а об 11:30 прозвучить власне текст. 
 Диктуватиме доцент Київського університету ім. Б.Грінченка Олександр Авраменко.  Українське радіо запрошує усіх охочих не лише долучитися і написати диктант, але й стати своєрідними співорганізаторами акції: створити свій власний осередок диктанту – зібратися родиною, колективом чи організувати написання у закладі, де ви працюєте або навчаєтеся, адже мета акції – не перевірка грамотності, а єднання!  За умовами акції, ви можете надіслати диктант на перевірку на Українське радіо. 
Для цього можна скористатися звичайною поштою або електронною.  Паперові листи треба надсилати на адресу
 Хрещатик, 26, Київ – 1, 01001; електронні – rd@nrcu.gov.ua.  У випадку паперових версій, перевірятимуться лише диктанти, надіслані 9 і 10 листопада (за поштовим штемпелем). Електронні листи мають містити відскановані чи сфотографовані копії написаних від руки диктантів і бути надісланими не пізніше 12.00 10 листопада.

Є злочини, які гірші від спалювання книг. Один з них — не читати книги. (Рей Бредбері)

«451° за Фаренгейтом»
image descriptionРей Бредбері, американський письменник-фантаст.
Про заборону читання як елемент контролю над суспільством.
В романі чітко викрито особливості споживацького суспільства, тотальний контроль над людьми. І власне тут стають на перешкоді книги, тобто ті, котрі ще залишились. Місія пожежників – спалювати такі залишки в будинках. Людям заборонено читати, відповідно – думати, адже книжка може провокувати відмінні від панівних настрої та віяння.

28 жовт. 2016 р.

Ловимо останні теплі деньки, насолоджуємося красою осені, вдихаємо повітря, напоєне димом багать і пізніх трав! Якщо є така можливість, то йдемо вранці і ввечері прогулянковим кроком на роботу і з роботи. У вихідні дні йдемо до лісуабо парку на прогулянку.



Завдання для самокнтролю по підготовці до конкурсу ім. П.Яцика 11 клас

 1. Спишіть, вставляючи пропущені букви. З кожним із виділених
слів складіть складне речення.
 
     Був зв..чайний   б..р..зневий   ДЕНЬ.   УДЕНЬ  квасило,  сніг
т..мнів,  осідав,  ховався у видолинки й скупо  плакав,  пускаюч..
з-під себе тоненькі струмочки. У небі ч..нилося якесь сум'яття: то
наповзали густі сірі хмари,  то враз наче  хто  роздирав  їх  -  і
в..глядали озерця сліпучої сині.  А вночі хмари кудись зн..кали, в
небі ро..кошував бл..скучий ГОЛУБУВАТИЙ місяць. I здавалося, що то
од   його  холодних  променів  уранці  калюжі  застигло  голубіли.
(В.Кава).

ЗАВДАННЯ для самоконтролю по підготовці до конкурсу ім. П.Яцика 6 клас


І. Перепишіть. Замість крапок поставте, де потрібно, пропущену літеру або апостроф, розкрийте дужки, зніміть риску.
Хворос...няк, волейболіс...ці, бр...н...чати, промін...чик, хар...ківський,
торф ...яний, Він( нн)ич(чч)...на, роз (зз)броєн(нн)я, дон...чин, різ...б..яр,
дво/ден (нн) ий, борот...ба, чес...ність, кр...ниця, тр...маєт...ся, щас...ливий, мавп...ячий, шіс...надцять, ро...м...якшити, рутв...яний, арф...яр, у вишен...ці, на травин...ці. (12 балів)
ІІ. Доберіть рими до слів : весна, блакить, день, рятувати, край, поле, мова, колисати, хвилі, сніг.
(5 балів)

Люди неохоче суперечать спокійній, врівноваженій людині. Навпаки, коли хтось люто і агресивно відстоює свою думку – йому чинитимуть опір та будуть з ним сперечатися.


  • Немає для людини кращого слова, ніж її ім'я. Перше, що треба запам'ятовувати при знайомстві – ім'я. Не посаду, не професію, а ім'я. Це основне правило встановлення хороших відносин. 
  • Якщо людина намагається щось пригадати, але при цьому продовжує дивитися вам в очі, будьте упевнені, вас обманюють.
Детальніше: http://senfil.net/index.php?newsid=7

В останню неділю жовтня о 4 годині ночі Україна переходить на зимовий час.

Тобто уночі з 29 на 30 жовтня стрілки годинника треба буде повернути на годину назад. Як при цьому призвичаїтися до нового ритму та відчувати себе більш комфортно – читайте далі.
Оскільки стрілку годиника переводять на годину назад – спатимемо на годину більше. Для багатьох це вагомий плюс. Проте, як стверджують експерти, організм людини до нового режиму звикає упродовж цілих двох тижнів.
Нерідко переведення годинників два рази на рік (восени – на годину назад, весною – на годину вперед) призводить до того, що більшість людей потерпають від порушень сну, мають проблеми з концентрацією уваги, стають дратівливішими. Разом зі "зсувом" годинників знижується також працездатність людей.

Дорогі семикласники, до вашої уваги завдання для самоконтролю з теми : Дієслово

27 жовт. 2016 р.

До уваги шестикласників)


Володимир Рутківський
ДЖУРИ КОЗАКА ШВАЙКИ
КНИГА ПЕРША


Художник
Максим Паленко
Частина перша
Втеча з рідного дому

СМЕРТЬ ГАФУРА-АГИ

(березень 1487 року)
- Лети, Вітрику, - знеможено прохрипів вершник. - Тепер або пан, або пропав…

Кошлатий кінь скосив на вершника налите безмежною втомою око. З вудил зривалися клапті рожевої піни. Вже котрий день майже без відпочинку скаче Вітрик. Аж з за самісінької Ворскли, відтоді, як господар відволік на себе увагу великого сторожового загону татар ногайців. Тоді, правда, у нього був ще один кінь, такий самий кошлатий і швидкий. Та вчора пополудні наздогнала його татарська стріла… Тоді ж було поранено й господаря.
- Давай, Вітрику, - з зусиллям шепотів вершник. - Давай, друже…
Йому було зле. Пекучий біль забивав свідомість. Час від часу вершника хилило то в один, то в інший бік. Та все ж він знаходив у собі сили підводитись і навіть озиратися назад, хоча перед очима стояв такий туман, що годі було щось розгледіти. Ліва вершникова рука безсило звисала уздовж тіла. Одежа набрякла від крові.
Вершник міцно стулив повіки і знову розімкнув їх. Стало начебто трохи видніше. Ліворуч простягалися неозорі дніпровські плавні. Будь якої пори там можна було заховатися. Будь якої, окрім цієї. Нещодавно розтанули сніги і грузька чорна багнюка закрила підступи до очеретів.
Праворуч тягнувся неозорий степ, рудий від торішньої трави і рівний, мов стіл. Від пильного татарського ока в ньому й миша не сховається. Тож залишилася єдина надія - на вірного Вітрика. Але ж чи довго витримає він таку гонитву?
Щоправда, незабаром мають з’явитися перші присульські байраки. Але навряд чи й вони зможуть надати безпечний сховок. Не тому, що малі, а тому, що слідів з собою не забереш. А по свіжих слідах кляті ординці будь кого розшукають. З-під землі витягнуть.
Проте іншого виходу немає. Треба спробувати.
- До Барвінка, Вітрику, - вичавив з себе вершник. - Десь тут я наказав йому зачекати… До Барвінка!
У відповідь Вітрик хитнув головою. До Барвінка - то означало забратися в такі нетрі, де й розвернутися важко. Проте можна було бодай хвилю перепочити…
А ногайці були зовсім поруч. Широкою підковою оточували вони самотнього втікача. Ті, що з боків, - були юні, легші воїни. Вони мали відволікати увагу втікача, як мисливські пси відволікають оточеного ведмедя.
Посередині летів сам Гафур-ага, дебелий, сивуватий татарин зі шрамом через щоку. Він не зводив з утікача пильного погляду. Стріляти в нього він заборонив ще зранку: і так було ясно - нікуди цей невірний не втече.
Час від часу на вуста Гафур-аги набігала зловтішна посмішка. Надто вже впікся цей уруський розбійник, цей невловний козак ординцям, аби здобути його мертвим. Ні, він потрібен був живий, аби шкіру з нього здерти, посадити на палю посеред улусу - хай усі побачать, що чекає на того, хто завдає лиха ординській державі!
А цей завдав лиха чи не найбільше. Звідкілясь дізнавався про час та напрямок татарського набігу на уруські села і попереджав своїх гяурів. З усіх уруських вивідників був чи не найвсюдисущіший і найневловиміший. То його сліди зринали біля дніпровського острова Хортиці, Очакова, а то й у самій Кафі - серці непереможного Криму. Скільки разів на нього влаштовували засідки і ставили пастки, скільки кінних загонів розсипалося через нього по неосяжних ординських степах - і все на марне. Вислизав він, як хитрий змій. Прокрадався, неначе вовк. Або перевертень, що приймав будь яку подобу.
А чом би й ні? У них, невірних, усе може бути. А ворожбитів та перевертнів більше, ніж будь де. Він, Гафур-ага, ще позаминулого року пересвідчився в цьому. Спинилися вони тоді зі своїм славетним родичем Саїд-мурзою перепочити у вибалку, оточеному старими могилами. Посеред ночі прокинувся Гафур-ага, повів оком туди сюди і завмер: на вершині однієї з могил замість татарського сторожа чітко вимальовувалася під місяцем постать вовка. Великого, завбільшки з теля. Не встиг Гафур-ага протерти очі - як вовка мов лизень злизав. А замість нього промайнула і так само швидко щезла постать уруса. Кинулися охоронці до могили - а від того й сліду не лишилося. Лише вартовий, дужий яничар, усе ще сіпався, спливаючи кров’ю. І не стрілою була пробита його горлянка, не ножем - а розпанахана могутніми вовчими іклами!

А втікача, за яким оце зараз женеться він, Гафур-ага, зовуть Швайкою. Мовляв, штрикає ординців, мов швайка. Про це надійний чоловік з урусів доніс. Він же і вказав, якою приблизно дорогою мав повертатися цей Швайка від Перекопу до свого повелителя, переяславського старости…Далі тут

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *

СловОпис

Усе - під рукою)

Українська література - в кіно)