І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик... (Т. Шевченко)

2 жовт. 2017 р.

Я в осені для нас попрошу...

Цілунок осені із присмаком кориці
ввижається тобі великим щастям,
таки аж просто неймовірним
дивом.

Пронісся потяг справ,  мов колісниці.
Пригірклий смак невдач покрився небуттям-
туманом сизим, сумним
мотивом…

Навколо  тихо вже, і ти сидиш на ганку,
огорнена в легку ажурну шаль,
в гармонії з собою,
без зайвих параной.

Окрилення сковзнуло тихо ... на світанку...
Можливо, опісля філіжанки кави,
смачної, з коньяком,
ваніллю і вершками…

Та то вже не суттєво, бо  ти -  окрилена.
Усі бездарні будні  прихопить осінь,
залишить лише шлейф,
багряний,  із яскравими
ідеями-зірками.

Я в осені для нас попрошу рівноваги,
аби усе розставить по місцях,
любові,  розуму, поваги
і  вміння -
душі не губити в манівцях…

22 жовтня 2016 р.    Наталія Немировська
Результат пошуку зображень за запитом "осінь"

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *

СловОпис

Усе - під рукою)

Українська література - в кіно)