І возвеличимо на диво І розум наш, і наш язик... (Т. Шевченко)

31 серп. 2016 р.

Ностальжі..



Тихенько похапцем легкий серпневий вечір Схопив її за ніжні розхристані навстіж плечі, Поніс у спогади якимись манівцями. І від спокуси щастя вона була без тями… Так вітровій-джиґун кружляв в солодкім вальсі: І від палкого поцілунку спустилися бувальці.. Легенько, зовсім по-дитячому всміхнулась Надія й віра в майбуття вернулась… Назустріч щастю руки простягнула- І у полон Любові серпнево промайнула… Наталія Немировська

Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *

СловОпис

Усе - під рукою)

Українська література - в кіно)