За два кроки до осені)

На порозі осені починаєш усвідомлювати, що пора відпустки за плечима, що багато чого не встигла. Не встигла відпочити, побувати на морі, поніжитись під сонечком, виспатись, насолодитись саме літніми ранками та вечорами... Однак не можна недооцінювати примножений досвід, приємні зустрічі із рідними, роботу до сьомого поту на городі ( бо ж зима обов*язково спитає), ігри із внуком (незабутні та життєдайні) та розмови по душах із дітьми. Дякую тобі, Боже, за це літо) І до праці!

Усіх гостей та читачів блогу щиросердно вітаю із Днем знань!

***

Надіслав жагучий серпень лист до осені:

Малював прекрасні ночі як на провесні, Не стомився обіцяти миті любощів, Викрутаси різнобарвні з виру хитрощів. Хоч благав.. молив.. просив про гостину, Споглядаючи так томно на дівчину. Та хіба ж зустрітись можуть зорі з сонцем… День не годен перестрітись з блідолицим… Ех, не тямив він себе від кохання, Розуміючи, що бачаться вже востаннє… Вихром серпень на світанні увірвався, мить обіймів – й голос вічності обізвався… А кохав безнадійно… Наталія Немировська