Ліна Костенко "Я в людей не проситиму сили..."

Я  в  людей  не  проситиму  сили,я  нічого  в  житті  не  просила,як  не  просять  гранітні  схили,щоб  у  спеку  дощі  їх  зросили.

Я  в  людей  попрошу  тільки  вірив  кожне  слово,  почуте  від  мене,в  кожний  погляд  очей  моїх  сірих,в  кожну  ласку  рук  нестудених.