1. Дієприкметники належать до…
а) самостійних частин мови;
б) службових частин мови;
в) особливих форм дієслова.
2. Дієприкметникові властиві дієслівні категорії…
а) виду(доконаного, недоконаного),часу( теперішнього, минулого), дієприкметник може мати залежні слова;
б) виду(доконаного), часу(теперішнього, майбутнього);
в) виду(недоконаного), числа, роду, часу.
3. Дієприкметники, як і прикметники…
а) змінюються за родами, числами, особами, мають дієвідміни;
б) змінюються за родами, числами, відмінками, залежать від іменника, виконують роль означення, іменного присудка;
в) не мають лексичного значення, змінюються за родами, числами, відмінками.
4. Дієприкметниковим зворотом називається…
а) дієприкметник, що стоїть перед означуваним словом;
б) дієприкметник разом із залежними від нього словами;
в) два одиничних дієприкметники, з’єднаних сполучниками, які стоять після означуваних слів.
5. Дієприкметники відмінюються як прикметники…
а) м’якої групи;
б) твердої групи;
в) складної форми найвищого ступеня порівняння.
6. Дієприслівники виражають…
а) ознаку предмета за виконаною дією
б) додаткову дію або стан предмета;
в) ознаку предмета за кольором.
7. Дієприслівники мають форму …
а) лише доконаного виду;
б) лише недоконаного виду;
в) доконаного і недоконаного виду.
8. Не з дієприслівниками пишеться разом тоді, коли дієприслівник…
а) без Не не вживається
б) стоїть у реченні перед дієсловом-присудком;
в) виражає спосіб дії.
9. Прислівником називається незмінна самостійна частина мови, що виражає…
а) ознаку предмета або їх кількість при лічбі;
б) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета;
в) додаткову дію або стан.
10. Найбільша кількість прислівників утворилася від…
а) іменників та прикметників;
б) числівників та займенників;
в) займенників та дієслів.
11.Не і Ні в прислівниках пишуться разом, якщо…
а) виступають в ролі часток;
б) не і ні є префіксами прислівників;
в) прислівник з не можна замінити синонімічним без не, а ні є часткою у складі фразеологічного звороту.
12. Прислівники, утворені за допомогою префікса ПО- і суфіксів –Е, -И, -ОМУ, -ЕМУ, пишуться…
а) окремо;
б) разом;
в) через дефіс.
13. Через дефіс пишуться прислівники, утворені за допомогою префіксів…
а) будь-, казна-, хтозна-;
б) ні-, де-, хтозна-, аби-;
в) з-, за-, в-, на-, по-.
14. Прислівники, утворені складанням однакових і близьких за значенням слів, пишуться…
а) через дефіс;
б) разом;
в) окремо.
15. Прислівники, утворені злиттям основ слів, пишуться…
а) разом;
б) окремо;
в) через дефіс.
16. Відрізнити прислівники від схожих за написанням і звучанням сполучень прийменника з іменником, числівником чи прикметником можна…
а) за відмінковим закінченням;
б) за допомогою питань, на які відповідають
слова кожної з частин мови;
в) за тим, чи є чи нема залежних слів.
17. Буква И пишеться в кінці прислівників після букв, що позначають…
а) тверді приголосні звуки;
б) м’які або пом’якшені приголосні звуки;
в) голосні звуки.
18. У кінці прислівників з префіксом ПО- пишемо…
а) букву і;
б) букви и або і;
в) завжди букву и.
Немає коментарів:
Дописати коментар