Прислівник— це незмінна частина мови, яка виражає ознаку, дії, стану, ознаку іншої ознаки: піти ліворуч, дуже повільно.Прислівник не змінюється ні за числами, ні за відмінками, не має роду. Головною функцією прислівника в реченні є функція другорядного члена речення — обставини: Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з'їстинині, то лиши на завтра (Нар. творчість).Зрідка прислівник виступає в ролі частини складеного присудка:Сонце низенько, то й вечір близенько (Нар. творчість);головного члена безособового речення:На серці у Насті було тихо, весело (М. Коцюбинський).Субстантивований прислівник може виконувати функції підмета чи додатка:Одне сьогодні краще двох завтра (Нар. творчість).
Немає коментарів:
Дописати коментар