Текст для контрольного аудіювання для 6 класу
Черевики
Згадують всілякі, здебільшого химерні історії, і все частіше чомусь вертаєшся думкою до отієї землі, до тої річки, понад якою бігав босоніж. Скільки про те босоніжжя понаписувано в книгах. А воно ж ой як недобре бігати без взувачки осінніми стернями. І як гірко мріялося про ту взувачку.
Я й згадав оце через те. Що принесла мені жінка з крамниці черевики, моднющі черевики, і якраз по нозі, а мені подумалося : скільки пар черевиків мені судилося ще зносити? І якби-то можна було вернутися до отих, перших, які запам’яталися на все життя. Мабуть, вони не були першими, перші – в моїй пам’яті.
Було це восени 1943 року. Щойно настало наше звільнення від окупанта, зазнали ми великої радості, але ж і набідувалися вдосталь. Вже земля грудками взялася, зима з-за гори виглядала, мені до першого класу йти, а взувачки – ніякої. Мати напекла ячних пампушок, поклала ті пампушки в плетений лозовий кошик та й каже :
- Понеси на станцію, продай солдатам. По п`ять карбованців за пампушку.
Прийшов я на станцію. Стоїть на запасній колії ешелон, двері у вагонах-телятниках порозчиняні, і в кожному повно солдатів. Я заліз у вагон і стою при вході. Не знаю, що казати. А солдати й так здогадалися, що в кошику, - свіжий хлібний дух по вагону пішов.
- Продаєш ? По чом штука ? – запитує мене найближчий солдат, вже не молодий, з рудими – щіткою – вусиками. Йому, либонь, стільки років було, як моєму батькові, - мій батько пішов на війну в сорок першому, й від нього – жодної звістки.
- Так почому ? – перепитує солдат ?
Я мовчу. Малий, але теж утямив : люди їдуть на фронт, їх усіх повбиває завтра, а я з них за пампушки гроші правитиму. Соромно мені стало, й сльози на очі навернулися. Стою я. переступаю босими ногами, носом шморгаю.
- Я не продаю, я за так …
Солдат із вусами простягнув руку, взяв одну пампушку, надломив, і дух ще дужче по вагону пішов. Одкусив він трішки, скраєчку, жує і на мої ноги дивиться. Тоді друга рука потяглась до кошика, третя, а далі пішов кошик по вагону околясом.
- Ох і смачні, - кажуть, - пампушки, дарма, що ячні.
Вусатий випростався, ухопив десь за спиною кошик, втиснув мені в руки і в спину штовхає :
- Біжи, хлопче, зараз поїдемо.
Я стрибнув на землю, а ешелон брязнув буферами й рушив. І пішов, поплив за станцію. А я йду додому, й чомусь мені все ще соромно й плакати хочеться. Аж за станцією відчув, що кошик не порожній. Не розібрали солдати всіх пампушок, думаю. Одгорнув шматину, аж там два зошити зелені й чотири олівці. А під зошитами ще щось. Роздивляюся, а воно солдатські ботинки. Добрячі ботинки, цілі, тільки один трохи більший, а другий менший, і задники позлигувані. Дуже міцні ботинки, вони ще п`ять набойок переживуть. Подумав так, і знову мені стало чомусь соромно.
Прийшов я додому, мати саме біля колодязя сорочки в ночвах виполіскувала. Руки в неї червоні, бо вода холодна. Випросталася вона, за поперек узялася.
- Продав ?
Я щось промимрив – боявся, що мати лаятиме, бо ж грошей не приніс, а коли вона перепитала знову, то зважився на брехню :
- Там були саме поранені.
- Ну й добре, - мати зітхнула, а тоді взяла кошик, щоб до хати занести, й шматину відкрила.
- О, а це що ?
- Це … вони накидали. Я не бачив.
Мати чомусь заплакала, а тоді витерла сльози й ботинки на ґанок поставила.
- Ану ж приміряй.
Ті ботинки я носив до шостого класу, міцнішої і теплішої взувачки не пам’ятаю в житті. І коли б мені зараз хоч одну соту тієї радості, з якою приміряв ті ботинки, не обсіли б тоді мою голову думки про осінь, про стерні, про гайвороння в небі.
( 587 слів )
( За Ю. Мушкетиком . )
Тестові завдання до тексту «Черевики»
1. Коли відбувається подія оповідання ?
а) під час наступу німців ; в) в умовах німецької окупації ;
б) після звільнення села від окупантів ; г) під час боїв з німцями.
2. Про яку проблему майбутнього першокласника згадує актор ?
а) він дуже мерз узимку ; в) у нього не було взуття ;
б) йому далеко було йти до школи ; г) його не прийняли до школи.
3. З якою метою мати послала хлопчика на станцію ?
а) продати пампушки ; в) роздати бійцям пампушки ;
б) поговорити із солдатами ; г) попросити у них якої-небудь допомоги.
4. Що сталося з батьком хлопчика ?
а) він зник безвісті ; в) він загинув на війні ;
б) він був у німецькому полоні ; г) від нього не було жодної звістки.
5. На що дивився немолодий солдат, розмовляючи з хлопчиком ?
а) на кошик із пампушками; в) на інших солдатів ;
б) на обличчя хлопчика ; г) на босі ноги хлопчика.
6. Чому хлопчик не став продавати пампушки ?
а) йому стало соромно ; в) йому не потрібні були гроші ;
б) він забув про наказ матері ; г) він хотів скоріше повернутися додому.
7. Що втямив хлопчик ?
а) що пампушок на всіх не вистачить ; в) що в солдатів немає грошей ;
б) що бійці можуть завтра загинути ; г) що він не зуміє порахувати грошей.
8. Коли хлопчик відчув, що його кошик не порожній ?
а) коли зістрибнув з ешелону ; в) коли вийшов за станцію ;
б) коли був у вагоні ; г) коли прийшов додому.
9. Що було в кошику ?
а) олівці, зошити і туфлі ; в) олівці й чоботи ;
б) олівці, зошити й ботинки ; г) там залишилися пампушки.
10. Як відреагувала мати, коли дізналась, що хлопчик не виконав її доручення ?
а) розсердилась ; б) заплакала ;
в) промовчала ; г) зітхнула.
11. Чому мати не лаяла хлопчика ?
а) тому що він був ще малий ; в) тому що вона його розуміла ;
б) тому що вона була втомлена ; г) тому що вона була зайнята пранням.
12. Яке бажання було в автора ?
а) купити нові черевики ;
б) знайти подаровані солдатами черевики ;
в) подарувати черевики синові ;
г) відчути радість, з якою колись приміряв солдатські ботинки.
Немає коментарів:
Дописати коментар