Дума “Буря на Чорному морі” Розсипанки (поєднати цитату із світлиною)

Цитатник

• Да услиши, господи, у просьбах, у молитвах
  Люду царському,
  Народу християнському
  І усім головам слухающим
  На многая літа,
  До конця віка!
• Ой на Чорному морі,
  На білому камені,
  Ой то там сидить ясен сокіл-білозорець:
  Низенько голову склонив,
• Що як ми у охотне войсько виряджалися,
  То од отця, од матки прощенія не приймали,
  Да старую матусю ми од себе а й стременами одпихали.
• На Чорному морі негаразд починає:
  Ізо дна моря сильно хвиля вставає,
• Як отцеву і матчину молитву штити-поважати,
  І старшого брата за рідного батька мати,
  Сестру середульшую штити-поважати,
  Близького сусіду у себе за рідного брата мати!
• Та до отця, до матки в гості прибувати.
  То тоже отець-мати навпроти синів виходжали,
• Милосердного творця на поміч не призивали,
  Да по улицях кіньми вигравали,
  Да проти себе нікого не стрічали,
  Діток малих кіньми розбивали,
  Кров християнську на сиру землю проливали!

Відповіді:

Ой на Чорному морі,
На білому камені,
Ой то там сидить ясен сокіл-білозорець:
Низенько голову склонив

На Чорному морі негаразд починає:
Ізо дна моря сильно хвиля вставає…

Що як ми у охотне войсько виряджалися,
То од отця, од матки прощенія не приймали,
Да старую матусю ми од себе, а й стременами одпихали.

Милосердного творця на поміч не призивали,
Да по улицях кіньми вигравали,
Да проти себе нікого не стрічали,
Діток малих кіньми розбивали,
Кров християнську на сиру землю проливали!

Як отцеву і матчину молитву штити-поважати,
І старшого брата за рідного батька мати,
Сестру середульшую штити-поважати,
Близького сусіду у себе за рідного брата мати!

Та до отця, до матки в гості прибувати.
То тоже отець-мати навпроти синів виходжали…

Да услиши, господи, у просьбах, у молитвах
Люду царському,
Народу християнському
І усім головам слухающим
На многая літа,
До конця віка!

Відповіді:

1. Ой на Чорному морі,
   На білому камені,
   Ой то там сидить ясен сокіл-білозорець:
   Низенько голову склонив,
2. На Чорному морі негаразд починає:
   Ізо дна моря сильно хвиля вставає,
3. Що як ми у охотне войсько виряджалися,
   То од отця, од матки прощенія не приймали,
   Да старую матусю ми од себе а й стременами одпихали.
4. Милосердного творця на поміч не призивали,
   Да по улицях кіньми вигравали,
   Да проти себе нікого не стрічали,
   Діток малих кіньми розбивали,
   Кров християнську на сиру землю проливали!
5. Як отцеву і матчину молитву штити-поважати,
   І старшого брата за рідного батька мати,
   Сестру середульшую штити-поважати,
   Близького сусіду у себе за рідного брата мати!
6. Та до отця, до матки в гості прибувати.
   То тоже отець-мати навпроти синів виходжали,
7. Да услиши, господи, у просьбах, у молитвах
   Люду царському,
   Народу християнському
   І усім головам слухающим
   На многая літа,
   До конця віка!